Столичну вулицю назвали ім’ям Джона Маккейна

Київська міська рада підтримала перейменування вулиці Івана Кудрі на Джона Маккейна.

Відповідне рішення столичні депутати ухвалили на засіданні у четвер, повідомляє Українська Правда.

 

Проект був внесений до порядку денного як невідкладний і отримав 71 голос "за", 4 "проти", 1 депутат утримався.

Перед тим, за поданням міського голови Віталія Кличка, вулицю планували назвати ім’ям ідеолога українських націоналістів Дмитра Донцова.

Однак пізніше Київраді запропонували дати вулиці ім’я покійного американського сенатора Маккейна.

Нагадуємо, що Іван Кудря – радянський розвідник, представник НКВД у Києві. Американський сенатор Джон Маккейн був критиком російського президента Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Кремля.

Сенатор жорстко критикував президента США Дональда Трампа – він називав його "імпульсивним" і "дезінформованим" та критикував через політику глави Білого дому щодо РФ, Сирії та Китаю.

У 2017 році в Маккейна діагностували рак. Він помер 25 серпня, на 82 року життя. Президент Петро Порошенко на прощанні з Маккейном назвав його героєм України. Пізніше президент запропонував Київраді перейменувати вулицю Кудрі на честь Маккейна. Його родина виступила за перейменування.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.