Грандіозна українська виставка у Нью-Йорку

5-6 квітня в Українському музеї у Нью Йорку відкриється масштабна міжнародна виставка "Повне коло: до сторіччя визвольних змагань 1917–1921".

Це нова редакція експозиції "Українське коло", яка була представлена українському глядачеві у Музеї історії міста Києва у січні 2018 року і була частиною державних заходів з відзначення 100-річчя незалежності України. Експозиція у Нью Йорку значно розширена і доповнена.

Співорганізатором і тут виступив Музей Шереметьєвих (Київ), який надав для екпозиції декілька десятків артефактів зі своєї колекції, зокрема - велику державну печатку УНР, що стала візитівкою всього проекту.

 Український музей в Нью-Йорку

Законодавча праця, створення державних інститутів, введення в обіг грошової одиниці та формування банківської системи, духовна революція українців, освіта й культура, створення УАПЦ – наповнюють сутність бурхливої історії тих літ.

Особливий акцент в експозиції – на збройній боротьбі українців за право національного і державного самовизначення, яка точилася понад чотири роки.

У сучасних умовах українського буття не можливо уникнути історичних паралелей.

Як і сто років тому некомпетентність, безвідповідальність, відомча містечковість, правовий нігілізм, зле зрозумілі державні та національні інтереси, неприховане антиукраїнство творять сьогодні для розвитку української держави агресивне середовище.

Асоціації з бурхливим сьогоденням викликає візуальний ряд експонатів, яких на виставці представлено більше двохсот.

Переважна частина цих артефактів вводиться у науковий обіг уперше: вони не були відомі не тільки широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.

Усі вони будуть представлені у кольоровому двомовному каталозі виставки, який з'явиться незабаром.

Деякі раритети експонуються у США вперше за 100 років:

Мирний договір між Болгарією, Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною з одного боку та Українською Народною Республікою, підписаний у Брест-Литовську 9 лютого 1918 року і переданий на ратифікацію до Болгарії за підписом Гетьмана Павла Скоропадського, зі збірки Центрального Державного Архіву Болгарії;  

Вітальна адреса Директорії УНР від урядовців Міністерства народної освіти й мистецтва від 17 грудня 1918 року авторства Георгія Нарбута з постійної колекції Музею ім. Патріарха Мстислава, яка є окрасою Українського історичного та освітнього центру у Баунд Бруку у штаті Нью Джерзі, США;

Меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку;

Срібний поховальний вінок з колекції Національного музею історії України;

Ручка Президента США Вудро Вульсона, якою була підписана Декларація про "Український день" у квітні 1917 року;

Документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві,

Поліграфічні кліше для друку банкнот номіналом 1000 карбованців з приватної колекції та багато інших;

Державні печатки тієї доби – печатка УЦР, Велика печатка УНР – з колекції Музею Шереметьєвих.

Куратором виставки є відомий український історик Юрій Савчук.

Марія Шуст, директорка Українського музею, др. Міхаіл Груєв, Державна архівна агенція Республіки Болгарія, Юрій Шевчук, куратор виставки та Володтимир Таран дизайнер експозиції 

ФОТО: facebook-сторінка Українського музею

Виставка відбуватиметься за організаційного та фінансового сприяння Посольства України у США, Міністерства закордонних справ України та Міністерства культури України.

До співпраці зголосилася більшість українських наукових, культурних, освітніх та церковних інституцій США: Український Національний музей у Чикаго; Український Музей-Архів у Клівленді; Український музей і Бібліотека у Стемфорді, Українська Вільна Академія Наук у США; Наукове товариство імені Шевченка у США; Східноєвропейський дослідний інститут ім. В'ячеслава Липинського; Український Історично-науковий центр у Нью Джерсі.

Київ та Нью Йорк об'єднали у цьому глобальному проекті 35 музейних, архівних та бібліотечних заклади, а також трьох приватних колекціонерів з п'яти країн: України, США, Польщі, Болгарії та Швейцарії.

З українського боку у ньому до співпраці зголосилися 24 провідні музеї, архіви та бібліотеки.

Це найбільший за кількістю учасників історичний виставковий проект за всю історію незалежної України.

Місце: Український музей у Нью-Йорку, 222 East Sixth Street (between 2nd & 3rd Avenues)

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.