Грандіозна українська виставка у Нью-Йорку

5-6 квітня в Українському музеї у Нью Йорку відкриється масштабна міжнародна виставка "Повне коло: до сторіччя визвольних змагань 1917–1921".

Це нова редакція експозиції "Українське коло", яка була представлена українському глядачеві у Музеї історії міста Києва у січні 2018 року і була частиною державних заходів з відзначення 100-річчя незалежності України. Експозиція у Нью Йорку значно розширена і доповнена.

Співорганізатором і тут виступив Музей Шереметьєвих (Київ), який надав для екпозиції декілька десятків артефактів зі своєї колекції, зокрема - велику державну печатку УНР, що стала візитівкою всього проекту.

 Український музей в Нью-Йорку

Законодавча праця, створення державних інститутів, введення в обіг грошової одиниці та формування банківської системи, духовна революція українців, освіта й культура, створення УАПЦ – наповнюють сутність бурхливої історії тих літ.

Особливий акцент в експозиції – на збройній боротьбі українців за право національного і державного самовизначення, яка точилася понад чотири роки.

У сучасних умовах українського буття не можливо уникнути історичних паралелей.

Як і сто років тому некомпетентність, безвідповідальність, відомча містечковість, правовий нігілізм, зле зрозумілі державні та національні інтереси, неприховане антиукраїнство творять сьогодні для розвитку української держави агресивне середовище.

Асоціації з бурхливим сьогоденням викликає візуальний ряд експонатів, яких на виставці представлено більше двохсот.

Переважна частина цих артефактів вводиться у науковий обіг уперше: вони не були відомі не тільки широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.

Усі вони будуть представлені у кольоровому двомовному каталозі виставки, який з'явиться незабаром.

Деякі раритети експонуються у США вперше за 100 років:

Мирний договір між Болгарією, Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною з одного боку та Українською Народною Республікою, підписаний у Брест-Литовську 9 лютого 1918 року і переданий на ратифікацію до Болгарії за підписом Гетьмана Павла Скоропадського, зі збірки Центрального Державного Архіву Болгарії;  

Вітальна адреса Директорії УНР від урядовців Міністерства народної освіти й мистецтва від 17 грудня 1918 року авторства Георгія Нарбута з постійної колекції Музею ім. Патріарха Мстислава, яка є окрасою Українського історичного та освітнього центру у Баунд Бруку у штаті Нью Джерзі, США;

Меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку;

Срібний поховальний вінок з колекції Національного музею історії України;

Ручка Президента США Вудро Вульсона, якою була підписана Декларація про "Український день" у квітні 1917 року;

Документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві,

Поліграфічні кліше для друку банкнот номіналом 1000 карбованців з приватної колекції та багато інших;

Державні печатки тієї доби – печатка УЦР, Велика печатка УНР – з колекції Музею Шереметьєвих.

Куратором виставки є відомий український історик Юрій Савчук.

Марія Шуст, директорка Українського музею, др. Міхаіл Груєв, Державна архівна агенція Республіки Болгарія, Юрій Шевчук, куратор виставки та Володтимир Таран дизайнер експозиції 

ФОТО: facebook-сторінка Українського музею

Виставка відбуватиметься за організаційного та фінансового сприяння Посольства України у США, Міністерства закордонних справ України та Міністерства культури України.

До співпраці зголосилася більшість українських наукових, культурних, освітніх та церковних інституцій США: Український Національний музей у Чикаго; Український Музей-Архів у Клівленді; Український музей і Бібліотека у Стемфорді, Українська Вільна Академія Наук у США; Наукове товариство імені Шевченка у США; Східноєвропейський дослідний інститут ім. В'ячеслава Липинського; Український Історично-науковий центр у Нью Джерсі.

Київ та Нью Йорк об'єднали у цьому глобальному проекті 35 музейних, архівних та бібліотечних заклади, а також трьох приватних колекціонерів з п'яти країн: України, США, Польщі, Болгарії та Швейцарії.

З українського боку у ньому до співпраці зголосилися 24 провідні музеї, архіви та бібліотеки.

Це найбільший за кількістю учасників історичний виставковий проект за всю історію незалежної України.

Місце: Український музей у Нью-Йорку, 222 East Sixth Street (between 2nd & 3rd Avenues)

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.