Грандіозна українська виставка у Нью-Йорку

5-6 квітня в Українському музеї у Нью Йорку відкриється масштабна міжнародна виставка "Повне коло: до сторіччя визвольних змагань 1917–1921".

Це нова редакція експозиції "Українське коло", яка була представлена українському глядачеві у Музеї історії міста Києва у січні 2018 року і була частиною державних заходів з відзначення 100-річчя незалежності України. Експозиція у Нью Йорку значно розширена і доповнена.

Співорганізатором і тут виступив Музей Шереметьєвих (Київ), який надав для екпозиції декілька десятків артефактів зі своєї колекції, зокрема - велику державну печатку УНР, що стала візитівкою всього проекту.

 Український музей в Нью-Йорку

Законодавча праця, створення державних інститутів, введення в обіг грошової одиниці та формування банківської системи, духовна революція українців, освіта й культура, створення УАПЦ – наповнюють сутність бурхливої історії тих літ.

Особливий акцент в експозиції – на збройній боротьбі українців за право національного і державного самовизначення, яка точилася понад чотири роки.

У сучасних умовах українського буття не можливо уникнути історичних паралелей.

Як і сто років тому некомпетентність, безвідповідальність, відомча містечковість, правовий нігілізм, зле зрозумілі державні та національні інтереси, неприховане антиукраїнство творять сьогодні для розвитку української держави агресивне середовище.

Асоціації з бурхливим сьогоденням викликає візуальний ряд експонатів, яких на виставці представлено більше двохсот.

Переважна частина цих артефактів вводиться у науковий обіг уперше: вони не були відомі не тільки широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.

Усі вони будуть представлені у кольоровому двомовному каталозі виставки, який з'явиться незабаром.

Деякі раритети експонуються у США вперше за 100 років:

Мирний договір між Болгарією, Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною з одного боку та Українською Народною Республікою, підписаний у Брест-Литовську 9 лютого 1918 року і переданий на ратифікацію до Болгарії за підписом Гетьмана Павла Скоропадського, зі збірки Центрального Державного Архіву Болгарії;  

Вітальна адреса Директорії УНР від урядовців Міністерства народної освіти й мистецтва від 17 грудня 1918 року авторства Георгія Нарбута з постійної колекції Музею ім. Патріарха Мстислава, яка є окрасою Українського історичного та освітнього центру у Баунд Бруку у штаті Нью Джерзі, США;

Меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку;

Срібний поховальний вінок з колекції Національного музею історії України;

Ручка Президента США Вудро Вульсона, якою була підписана Декларація про "Український день" у квітні 1917 року;

Документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві,

Поліграфічні кліше для друку банкнот номіналом 1000 карбованців з приватної колекції та багато інших;

Державні печатки тієї доби – печатка УЦР, Велика печатка УНР – з колекції Музею Шереметьєвих.

Куратором виставки є відомий український історик Юрій Савчук.

Марія Шуст, директорка Українського музею, др. Міхаіл Груєв, Державна архівна агенція Республіки Болгарія, Юрій Шевчук, куратор виставки та Володтимир Таран дизайнер експозиції 

ФОТО: facebook-сторінка Українського музею

Виставка відбуватиметься за організаційного та фінансового сприяння Посольства України у США, Міністерства закордонних справ України та Міністерства культури України.

До співпраці зголосилася більшість українських наукових, культурних, освітніх та церковних інституцій США: Український Національний музей у Чикаго; Український Музей-Архів у Клівленді; Український музей і Бібліотека у Стемфорді, Українська Вільна Академія Наук у США; Наукове товариство імені Шевченка у США; Східноєвропейський дослідний інститут ім. В'ячеслава Липинського; Український Історично-науковий центр у Нью Джерсі.

Київ та Нью Йорк об'єднали у цьому глобальному проекті 35 музейних, архівних та бібліотечних заклади, а також трьох приватних колекціонерів з п'яти країн: України, США, Польщі, Болгарії та Швейцарії.

З українського боку у ньому до співпраці зголосилися 24 провідні музеї, архіви та бібліотеки.

Це найбільший за кількістю учасників історичний виставковий проект за всю історію незалежної України.

Місце: Український музей у Нью-Йорку, 222 East Sixth Street (between 2nd & 3rd Avenues)

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.