АНОНС: Виставка «Українське коло». У Києві покажуть унікальні речі доби УНР

Особисті речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка, Універсал Директорії про затвердження злуки УНР та ЗУНР, прапор 1-го пішого Запорізького імені гетьмана Петра Дорошенка полку. Все це і не тільки, можна буде побачити у Києві в рамках міжнародного виставкового проекту «Українське коло».

"Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)" – це міжнародний виставковий проект, присвячений драматичному і доленосному періоду української історії, який призвів до створення модерної держави на українських етнічних теренах.

Виставку, що створювалась за участі 29 музеїв, архівів та приватних збірок з Польщі, США, Швейцарії та України можна буде оглянути у Музеї історії міста Києва вже із 23 січня.

 

Виставка об’єднує чотири тематичних блоки:

І. Відродження Нації охоплює період березня 1917 – січня 1918 р. Це час національного пробудження. Це час між Першим і Четвертим універсалами: між декларацією автономії України до проголошення незалежної Української Народної Республіки.

ІІ. Розбудова Держави. Цей блок оповідає про законодавчу працю, створення державних інститутів, введення в обіг грошової одиниці та формування банківської системи, духовну революцію українців, освіту та культуру, створення УАПЦ.

ІІІ. Змагання за Україну: збройна боротьба українців за право самовизначення, що тривала чотири роки.  

IV. Міжнародне визнання України. У фокусі цього блоку – дипломатія Української революції 1917–1921 рр.

Експозиція виставки побудована на оригінальних експонатах, люб’язно наданих 29 провідними музеями, бібліотеками, архівами та шанувальниками старовини чотирьох країн світу – України, Польщі, США та Швейцарії.

Більшість артефактів не була відома не тільки широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.

Серед представлених раритетів, які за 100 років експонуються вперше, Універсал Директорії про затвердження злуки УНР та ЗУНР в єдину соборну державу 22 січня 1919 р. із фондів ЦДАВО України, прапор 1-го пішого Запорізького імені гетьмана Петра Дорошенка полку з Музею Війська Польського у Варшаві.

Також меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку; документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві, державні печатки тієї доби – печатка УЦР, Велика печатка УНР – з колекції Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.

Під час відкриття виставки відбудеться спецпогашення Укрпоштою художнього блоку марок "Державні печатки України" з зображеннями  експонатів, представлених на виставці, та портретами провідників українського руху періоду національно-визвольних змагань початку ХХ ст. – головою УЦР Михайлом Грушевським, керівником першого українського уряду – Володимиром Винниченком, гетьманом України Павлом Скоропадським, головою Директорії УНР Симоном Петлюрою.

Куротор проекту: Юрій Савчук

Час: з 23 січня до 18 березня (з вівторка до неділі 11.00.-19.00, понеділок – 11.00-16.00)

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва", вул. Б. Хмельницького, 7

Контакти: 044 520 28 22

Читайте також:

100 років Української незалежності. ПРОГРАМА подій у Києві

По всій Україні відкриється виставка "100 років боротьби: Українська революція 1917-1921". РОЗКЛАД

АНОНС: У Києві відзначать 155-у річницю Січневого повстання

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.