Софійський собор у Стамбулі тепер має україномовний аудіогід

Собор Святої Софії в Стамбулі, Туреччина, отримав аудіогід українською мовою.

Про це повідомляє Генеральне консульство України в Стамбулі на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Понад півроку тому Генконсульство та Посольство України в Турецькій Республіці спільно з волонтерським проектом Guide-UA почали роботу з турецькими парнерами, щоб включити українську в перелік мов, якими озвучені аудіоекскурсії у Святій Софії. Український аудіогід у перекладі Guide-UA уже доступний у новому туристичному сезоні. 

"Ми щиро дякуємо турецьким колегам та волонтерам з Guide-UA, які підтримали нашу ідею і допомогли зробити 🇹🇷 Стамбул ще цікавішим для україномовних туристів. Обіцяємо не зупинятися на цьому, працюємо над тим, щоб української мови в Туреччині і, зокрема в туристичному Стамбулі, було більше", - пообіцяло Генеральне консульство.

ДОВІДКА:

Собор Святої Софії - головний православний храм Константинополя за часів Візантійської імперії, одна з найвеличніших пам'яток її архітектури. Збудований у V столітті. Зараз діє як музей. Входить у перелік світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".