Софійський собор у Стамбулі тепер має україномовний аудіогід

Собор Святої Софії в Стамбулі, Туреччина, отримав аудіогід українською мовою.

Про це повідомляє Генеральне консульство України в Стамбулі на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Понад півроку тому Генконсульство та Посольство України в Турецькій Республіці спільно з волонтерським проектом Guide-UA почали роботу з турецькими парнерами, щоб включити українську в перелік мов, якими озвучені аудіоекскурсії у Святій Софії. Український аудіогід у перекладі Guide-UA уже доступний у новому туристичному сезоні. 

"Ми щиро дякуємо турецьким колегам та волонтерам з Guide-UA, які підтримали нашу ідею і допомогли зробити 🇹🇷 Стамбул ще цікавішим для україномовних туристів. Обіцяємо не зупинятися на цьому, працюємо над тим, щоб української мови в Туреччині і, зокрема в туристичному Стамбулі, було більше", - пообіцяло Генеральне консульство.

ДОВІДКА:

Собор Святої Софії - головний православний храм Константинополя за часів Візантійської імперії, одна з найвеличніших пам'яток її архітектури. Збудований у V столітті. Зараз діє як музей. Входить у перелік світової спадщини ЮНЕСКО.

 

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.