Європейські експерти зацікавились збереженням скульптур Пінзеля у Бучачі. ФОТО

Скульптурні композиції Іоана Георга Пінзеля на ратуші у Бучачі увійшли до переліку 12 об’єктів культурної спадщини Європи, які перебувають у небезпеці.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила заступник міського голови Бучацької міської ради Олена Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

"Ми отримали листа від загальноєвропейської федерації неурядових організацій в сфері культурної спадщини Europa Nostra та Інституту Європейського інвестиційного банку про те, що скульптурні композиції на міській ратуші, автор яких Пінзель, увійшли до переліку 12 об'єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення. Вони визначені у межах Програми "7 в найбільшій небезпеці", – сказала Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

За її словами, об'єкти відбирала міжнародна Консультативна група Europa Nostra. До неї входять експерти з історії, археології, архітектури, консервації, аналізу проектів та фінансів.

 
Фото Олега Снітовського

Остаточний перелік 7 об'єктів європейської культурної спадщини, яким загрожує зникнення, оприлюднять навесні 2022 року. Для збереження та порятунку кожного з них Програма надасть грант у розмірі 10 тисяч євро. За ці кошти проведуть кампанію, спрямовану на залучення необхідної державної або приватної підтримки, включно із фінансуванням.

 
Фото Олега Снітовського

Крім Бучацької ратуші, до згаданого переліку з України увійшов палац Сангушків в Ізяславі.

Як відомо, Програма "7 в найбільшій небезпеці" здійснюється Europa Nostra у партнерстві з Інститутом Європейського інвестиційного банку.

Вона також підтримується програмою Європейського Союзу "Креативна Європа". Програма "7 в найбільшій небезпеці", започаткована у 2013 році, – частина кампанії громадянського суспільства зі збереження європейської культурної спадщини, якій загрожує зникнення.


Раніше повідомлялося, що ратушу відреставрують у рамках "Великої реставрації".

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".