Європейські експерти зацікавились збереженням скульптур Пінзеля у Бучачі. ФОТО

Скульптурні композиції Іоана Георга Пінзеля на ратуші у Бучачі увійшли до переліку 12 об’єктів культурної спадщини Європи, які перебувають у небезпеці.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила заступник міського голови Бучацької міської ради Олена Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

"Ми отримали листа від загальноєвропейської федерації неурядових організацій в сфері культурної спадщини Europa Nostra та Інституту Європейського інвестиційного банку про те, що скульптурні композиції на міській ратуші, автор яких Пінзель, увійшли до переліку 12 об'єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення. Вони визначені у межах Програми "7 в найбільшій небезпеці", – сказала Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

За її словами, об'єкти відбирала міжнародна Консультативна група Europa Nostra. До неї входять експерти з історії, археології, архітектури, консервації, аналізу проектів та фінансів.

 
Фото Олега Снітовського

Остаточний перелік 7 об'єктів європейської культурної спадщини, яким загрожує зникнення, оприлюднять навесні 2022 року. Для збереження та порятунку кожного з них Програма надасть грант у розмірі 10 тисяч євро. За ці кошти проведуть кампанію, спрямовану на залучення необхідної державної або приватної підтримки, включно із фінансуванням.

 
Фото Олега Снітовського

Крім Бучацької ратуші, до згаданого переліку з України увійшов палац Сангушків в Ізяславі.

Як відомо, Програма "7 в найбільшій небезпеці" здійснюється Europa Nostra у партнерстві з Інститутом Європейського інвестиційного банку.

Вона також підтримується програмою Європейського Союзу "Креативна Європа". Програма "7 в найбільшій небезпеці", започаткована у 2013 році, – частина кампанії громадянського суспільства зі збереження європейської культурної спадщини, якій загрожує зникнення.


Раніше повідомлялося, що ратушу відреставрують у рамках "Великої реставрації".

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.