На ЧАЕС обирають ескіз муралу. ФОТО

Розпочалося голосування за ескіз муралу, який створять на Чорнобильській АЕС. Мурал розташують на стіні машинного залу.

Прес-служба Чорнобильської атомної електростанції опублікувала 24 ескізи муралів, один із яких втілять на стіні машинного залу ЧАЕС, передає "Хмарочос".

Мурал займатиме площу 18,5 на 57,9 метра.

Переможця визначить журі 31 травня. На вибір впиватимуть і результати голосування на сторінці станції у "Фейсбуці". Кожні 100 вподобань під ескізом забезпечать учаснику конкурсу один додатковий бал. За переше місце передбачена нагорода в 5 тисяч гривень та екскурсія на ЧАЕС.

Поки з великим відривом (3,5 тис. лайків) лідирує ескіз Миколи Трипольського, на якому зображено коміка Джорджа Карліна, автора фрази «Планета в порядку, це людям капець».

Така концепція відображає події, що відбуваються після вибуху в зоні ЧАЕС, зокрема різноманіття флори і фауни після того, як із зони пішли люди. У лівому кутку буде розташований QR-код, при зчитуванні якого відкривається знаменитий виступ.

 
Ескіз Миколи Трипольського.
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»

На другому місці наразі перебуває ескіз Валерія Коршунова «Погляд у майбутнє» (1700 лайків).

Його проект "закликає подивитись у можливе майбутнє ЧАЕС, де новітні технології, наукові дослідження, та проста робота людей можуть створити майбутнє, що змінить ставлення до ЧАЕС".

 

Валерій Коршунов. «Погляд у майбутнє».
FB Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»

Третьою за кількістю вподобань (739) є робота Дарії Полєвої "Сила людської помилки". 

"Одна помилка — ціла низка наслідків. Місто, яке ніколи не буде жити колишнім життям", — так описує свою концепцію авторка. 

 

Ескіз Дарії Полєвої "Сила людської помилки". 
FB Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»

Усі інші ескізи (24 шт) можна проглянути на сторінці  Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» у "Фейсбуці".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.