АНОНС: Архівна служба покаже оригінал Акта проголошення незалежності України

22-23 серпня в приміщенні комплексу центральних архівів у Києві експонуватимуть оригінал Акта проголошення незалежності України.

Текст Акта проголошення незалежності України написав народний депутат, колишній політв'язень радянських концтаборів Левко Лук'яненко 23 серпня 1991 року.

 

До того часу стало зрозуміло, що заколот консерватино налаштованих комуністичних фукнціонерів із Державного комітету з надзвичайного стану (ГКЧП) проти Михайла Горбачова і його політики "перебудови" провалився. 

"23-го числа на 10-ту годину зiбралася Народна рада. Я подумав, що це унiкальний момент. Ми розумiємо, що комуністи програли і тепер "залицяються" до нас... Я тодi встав i сказав: "У нас настiльки унiкальний момент, що ми повиннi вирішити основне завдання: проголосити Україну самостiйною державою. Якщо ми зараз цього не зробимо – не зможемо нiколи", – згадував пізніше Лук'яненко.

Постанову про ухвалення Акта Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук поставив на голосування наступного дня, 24 серпня.

346 депутатів (у тому числі й комуністи) проголосували "за". Так Україна вийшла зі складу СРСР і стала незалежною державою.

 
Левко Лук'яненко зачитує Акт на Софійській площі Києва

22-23 серпня, четвер-п'ятниця,

Місце: приміщення комплексу архівних споруд центральних державних архівів України (Київ, вул. Солом'янська, 24).

Організатори: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України та Державна архівна служба України.

Вхід вільний за наявності посвідчення особи.

  

Дивіться також:

1 грудня 1991 року. Як українці підтримали депутатів. ФОТО

Роздуми над Днем Незалежності. В який день святкувати?

1990: мітингові пристрасті у Києві. ВІДЕО

Як воно було у 1991-му. Спогади учасників подій

Останні дні імперії. Звіти КГБ того часу. ДОКУМЕНТИ

Як Україна створила Радянський Союз...

...і як Україна ліквідувала Радянський Союз

Інші матеріали за темою "Незалежність"

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.