АНОНС: Архівна служба покаже оригінал Акта проголошення незалежності України

22-23 серпня в приміщенні комплексу центральних архівів у Києві експонуватимуть оригінал Акта проголошення незалежності України.

Текст Акта проголошення незалежності України написав народний депутат, колишній політв'язень радянських концтаборів Левко Лук'яненко 23 серпня 1991 року.

 

До того часу стало зрозуміло, що заколот консерватино налаштованих комуністичних фукнціонерів із Державного комітету з надзвичайного стану (ГКЧП) проти Михайла Горбачова і його політики "перебудови" провалився. 

"23-го числа на 10-ту годину зiбралася Народна рада. Я подумав, що це унiкальний момент. Ми розумiємо, що комуністи програли і тепер "залицяються" до нас... Я тодi встав i сказав: "У нас настiльки унiкальний момент, що ми повиннi вирішити основне завдання: проголосити Україну самостiйною державою. Якщо ми зараз цього не зробимо – не зможемо нiколи", – згадував пізніше Лук'яненко.

Постанову про ухвалення Акта Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук поставив на голосування наступного дня, 24 серпня.

346 депутатів (у тому числі й комуністи) проголосували "за". Так Україна вийшла зі складу СРСР і стала незалежною державою.

 
Левко Лук'яненко зачитує Акт на Софійській площі Києва

22-23 серпня, четвер-п'ятниця,

Місце: приміщення комплексу архівних споруд центральних державних архівів України (Київ, вул. Солом'янська, 24).

Організатори: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України та Державна архівна служба України.

Вхід вільний за наявності посвідчення особи.

  

Дивіться також:

1 грудня 1991 року. Як українці підтримали депутатів. ФОТО

Роздуми над Днем Незалежності. В який день святкувати?

1990: мітингові пристрасті у Києві. ВІДЕО

Як воно було у 1991-му. Спогади учасників подій

Останні дні імперії. Звіти КГБ того часу. ДОКУМЕНТИ

Як Україна створила Радянський Союз...

...і як Україна ліквідувала Радянський Союз

Інші матеріали за темою "Незалежність"

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.