АНОНС: Архівна служба покаже оригінал Акта проголошення незалежності України

22-23 серпня в приміщенні комплексу центральних архівів у Києві експонуватимуть оригінал Акта проголошення незалежності України.

Текст Акта проголошення незалежності України написав народний депутат, колишній політв'язень радянських концтаборів Левко Лук'яненко 23 серпня 1991 року.

 

До того часу стало зрозуміло, що заколот консерватино налаштованих комуністичних фукнціонерів із Державного комітету з надзвичайного стану (ГКЧП) проти Михайла Горбачова і його політики "перебудови" провалився. 

"23-го числа на 10-ту годину зiбралася Народна рада. Я подумав, що це унiкальний момент. Ми розумiємо, що комуністи програли і тепер "залицяються" до нас... Я тодi встав i сказав: "У нас настiльки унiкальний момент, що ми повиннi вирішити основне завдання: проголосити Україну самостiйною державою. Якщо ми зараз цього не зробимо – не зможемо нiколи", – згадував пізніше Лук'яненко.

Постанову про ухвалення Акта Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук поставив на голосування наступного дня, 24 серпня.

346 депутатів (у тому числі й комуністи) проголосували "за". Так Україна вийшла зі складу СРСР і стала незалежною державою.

 
Левко Лук'яненко зачитує Акт на Софійській площі Києва

22-23 серпня, четвер-п'ятниця,

Місце: приміщення комплексу архівних споруд центральних державних архівів України (Київ, вул. Солом'янська, 24).

Організатори: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України та Державна архівна служба України.

Вхід вільний за наявності посвідчення особи.

  

Дивіться також:

1 грудня 1991 року. Як українці підтримали депутатів. ФОТО

Роздуми над Днем Незалежності. В який день святкувати?

1990: мітингові пристрасті у Києві. ВІДЕО

Як воно було у 1991-му. Спогади учасників подій

Останні дні імперії. Звіти КГБ того часу. ДОКУМЕНТИ

Як Україна створила Радянський Союз...

...і як Україна ліквідувала Радянський Союз

Інші матеріали за темою "Незалежність"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.