"Стус" у ролі сотника УПА. Знімають тизер до фільму "Долина". ФОТО, ВІДЕО

Правдива історія звивистої долі сотника УПА без пафосу – почалися зйомки тизера художнього фільму "Долина".

Сюжет кінострічки побудований навколо долі командира УПА Петра Мельника на псевдо "Хмара" і розповідатиме про його боротьбу в кінці 1940-х – на початку 1950-х років, повідомляє "5 канал".

"Там історія така, що він був за часів Другої світової війни в концтаборі на території Польщі, Німеччини, потім, коли повернувся сюди, тут радянська влада такий самий концтабір почала влаштовувати для населення, тобто він з одного концтабору в інший, а по суті він повернувся на свою землю", – розповідає виконавець ролі "Хмари" Дмитро Ярошенко.

Нещодавно Ярошенко зіграв роль поета й дисидента Василя Стуса у фільмі "Заборонений", чия прем'єра відбудеться у вересні.

Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника -
Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника - "Хмари"
5 канал

Перші кадри тизера стрічки "Долина" знімають у підземеллі Києво-Печерського заповідника.

"Він був підступно так, там дуже така цікава детективна історія, завербований саме московитами, але він так чи інакше їх обдурив, і помстився за це. Це сучасна історія зради і спокути цієї зради", – розповідає режисер-постановник фільму Володимир Тихий.

Петро Мельник -
Петро Мельник - "Хмара" зліва
Архів Центру досліджень визвольного руху

За словами автора ідеї та сценарію Віталія Загоруйка, фільм буде без пафосу і показуватиме лише правдиві події, тому що в основі сюжету – біографія Петра Мельника з архівних джерел.  

"У цьому фільмі, я думаю, будуть реальні справжні і навіть страшні речі, і можливо навіть хтось із патріотів скаже, що я ллю воду на млин ворога, але це для нерозумних людей, розумні люди зрозуміють, що я хотів показати правду", – наголосив автор ідеї та сценарію фільму Віталій Загоруйко.

Тизер фільму "Долина" збираються презентувати в жовтні. Наразі зйомки фінансує Український культурний фонд. Оскільки загальний бюджет складає біля 20 мільйонів гривень, для зйомок повного метру фінансування ще шукатимуть.

ДОВІДКА:

Петро Мельник (1910–1952) – сотник УПА, псевдо: "Хмара", "Верх", "П-44". Народився в сучасній Івано-Франківській області, член Пласту, відслужив у Війську Польському. Член ОУН від 1937 року. Під час війни з Німеччиною в 1939 році потрапив до німецького полону.

У 1941-1942 роках служив у батальйонах "Роланд" і № 201, організованих ОУН(б) при німецькій армії. З літа 1943 року організовував перші загони Української народної самооборони в Долинському районі Івано-Франківської області. 

Командир сотні "Стріла" (січень 1944 – лютий 1945), куреня "Дзвони" (лютий – грудень 1945), тактичного відтинку "Гуцульщина" (грудень 1945 – 1949). Керував рейдом відділу в Румунію (червень—липень 1949).

За хоробрість і вміле командування "Хмара" дістав від Головного військового штабу УПА Срібний хрест Бойової заслуги 1-го класу і звання сотника.

У 1951-му потрапив у полон до Станіславського управління МДБ. Дав згоду на співпрацю, проте в 1952 році організував втечу шістьох агентів-бойовиків і повернувся з ними в підпілля. Загинув у бою з оперативною групою УМДБ.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.