"Стус" у ролі сотника УПА. Знімають тизер до фільму "Долина". ФОТО, ВІДЕО

Правдива історія звивистої долі сотника УПА без пафосу – почалися зйомки тизера художнього фільму "Долина".

Сюжет кінострічки побудований навколо долі командира УПА Петра Мельника на псевдо "Хмара" і розповідатиме про його боротьбу в кінці 1940-х – на початку 1950-х років, повідомляє "5 канал".

"Там історія така, що він був за часів Другої світової війни в концтаборі на території Польщі, Німеччини, потім, коли повернувся сюди, тут радянська влада такий самий концтабір почала влаштовувати для населення, тобто він з одного концтабору в інший, а по суті він повернувся на свою землю", – розповідає виконавець ролі "Хмари" Дмитро Ярошенко.

Нещодавно Ярошенко зіграв роль поета й дисидента Василя Стуса у фільмі "Заборонений", чия прем'єра відбудеться у вересні.

Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника -
Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника - "Хмари"
5 канал

Перші кадри тизера стрічки "Долина" знімають у підземеллі Києво-Печерського заповідника.

"Він був підступно так, там дуже така цікава детективна історія, завербований саме московитами, але він так чи інакше їх обдурив, і помстився за це. Це сучасна історія зради і спокути цієї зради", – розповідає режисер-постановник фільму Володимир Тихий.

Петро Мельник -
Петро Мельник - "Хмара" зліва
Архів Центру досліджень визвольного руху

За словами автора ідеї та сценарію Віталія Загоруйка, фільм буде без пафосу і показуватиме лише правдиві події, тому що в основі сюжету – біографія Петра Мельника з архівних джерел.  

"У цьому фільмі, я думаю, будуть реальні справжні і навіть страшні речі, і можливо навіть хтось із патріотів скаже, що я ллю воду на млин ворога, але це для нерозумних людей, розумні люди зрозуміють, що я хотів показати правду", – наголосив автор ідеї та сценарію фільму Віталій Загоруйко.

Тизер фільму "Долина" збираються презентувати в жовтні. Наразі зйомки фінансує Український культурний фонд. Оскільки загальний бюджет складає біля 20 мільйонів гривень, для зйомок повного метру фінансування ще шукатимуть.

ДОВІДКА:

Петро Мельник (1910–1952) – сотник УПА, псевдо: "Хмара", "Верх", "П-44". Народився в сучасній Івано-Франківській області, член Пласту, відслужив у Війську Польському. Член ОУН від 1937 року. Під час війни з Німеччиною в 1939 році потрапив до німецького полону.

У 1941-1942 роках служив у батальйонах "Роланд" і № 201, організованих ОУН(б) при німецькій армії. З літа 1943 року організовував перші загони Української народної самооборони в Долинському районі Івано-Франківської області. 

Командир сотні "Стріла" (січень 1944 – лютий 1945), куреня "Дзвони" (лютий – грудень 1945), тактичного відтинку "Гуцульщина" (грудень 1945 – 1949). Керував рейдом відділу в Румунію (червень—липень 1949).

За хоробрість і вміле командування "Хмара" дістав від Головного військового штабу УПА Срібний хрест Бойової заслуги 1-го класу і звання сотника.

У 1951-му потрапив у полон до Станіславського управління МДБ. Дав згоду на співпрацю, проте в 1952 році організував втечу шістьох агентів-бойовиків і повернувся з ними в підпілля. Загинув у бою з оперативною групою УМДБ.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.