Американець отримав привітання від російського моряка через 50 років. ФОТО

Житель Аляски Тайлер Іванофф пішов збирати дрова, а знайшов пляшку з посланням, залишеним ще 50 років тому.

Записка була написана російською мовою. Чоловік виклав її фото у своєму "Фейсбуці" і попросив підписників допомогти з перекладом, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Автором послання виявився тодішній член екіпажу радянського судна "Сулак", який написав листа 20 червня 1969 року.

Російські ЗМІ з'ясували, що його звали Анатолій Боцаненко і він мав звання капітана.

Тайлер Іванофф розповів, що шукав дрова приблизно за 30 км на захід від селища Шишмарьов, коли йому на очі потрапила пляшка з пластиковою пробкою.

 
Пляшка, у якій була записки
FB Tyler Ivanoff

"Щоб витягнути її, мені довелося докласти чимало зусиль - я відкрив пляшку зубами", - сказав містер Іванофф виданню The Nome Nugget.

"Всередині вона була сухою, там пахло вином чи якимось іншим алкоголем. Записка теж була сухою", - додав він.

З допомогою користувачів "Фейсбуку" російський текст швидко переклали:

"Щирі вітання від російського флоту Далекосхідного пароплавства ВРХФ "Сулак". Вітаю вас, хто знайде цю пляшку, просимо повідомити за адресою місто Владивосток всьому екіпажу. Бажаємо вам хорошого здоров'я, довгих років життя і щасливого плавання. 20 червня, 1969".

Записка з пляшки виявилася сухою і неушкодженою
Записка з пляшки виявилася сухою і неушкодженою
FB TYLER IVANOFF

Коли канал "Росія-1" показав 86-літньому Боцаненку зображення записки, він розчулився до сліз. На судні "Сулак" пан Боцаненко ходив до 1970 року.

Тайлер Іванофф у своєму "Фейсбуці" зазначив, що "це дуже круто, як маленьке фото виросло в історію", і сказав, що одного дня, можливо, теж викине в море послання у пляшці.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням