Американець отримав привітання від російського моряка через 50 років. ФОТО

Житель Аляски Тайлер Іванофф пішов збирати дрова, а знайшов пляшку з посланням, залишеним ще 50 років тому.

Записка була написана російською мовою. Чоловік виклав її фото у своєму "Фейсбуці" і попросив підписників допомогти з перекладом, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Автором послання виявився тодішній член екіпажу радянського судна "Сулак", який написав листа 20 червня 1969 року.

Російські ЗМІ з'ясували, що його звали Анатолій Боцаненко і він мав звання капітана.

Тайлер Іванофф розповів, що шукав дрова приблизно за 30 км на захід від селища Шишмарьов, коли йому на очі потрапила пляшка з пластиковою пробкою.

 
Пляшка, у якій була записки
FB Tyler Ivanoff

"Щоб витягнути її, мені довелося докласти чимало зусиль - я відкрив пляшку зубами", - сказав містер Іванофф виданню The Nome Nugget.

"Всередині вона була сухою, там пахло вином чи якимось іншим алкоголем. Записка теж була сухою", - додав він.

З допомогою користувачів "Фейсбуку" російський текст швидко переклали:

"Щирі вітання від російського флоту Далекосхідного пароплавства ВРХФ "Сулак". Вітаю вас, хто знайде цю пляшку, просимо повідомити за адресою місто Владивосток всьому екіпажу. Бажаємо вам хорошого здоров'я, довгих років життя і щасливого плавання. 20 червня, 1969".

Записка з пляшки виявилася сухою і неушкодженою
Записка з пляшки виявилася сухою і неушкодженою
FB TYLER IVANOFF

Коли канал "Росія-1" показав 86-літньому Боцаненку зображення записки, він розчулився до сліз. На судні "Сулак" пан Боцаненко ходив до 1970 року.

Тайлер Іванофф у своєму "Фейсбуці" зазначив, що "це дуже круто, як маленьке фото виросло в історію", і сказав, що одного дня, можливо, теж викине в море послання у пляшці.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.