АНОНС: Професор Наталя Яковенко розповість про чудотворні ікони XVII-XVIII століття в Україні

2 лютого Національний художній музей України запрошує на лекцію Наталі Яковенко "Чудотворні ікони XVII-XVIII століття в Україні".

Наталя Яковенко нині досліджує феномен чудотворних богородичних ікон. У її списку вже близько 1000 чудотворних ікон із православних, греко-католицьких і католицьких храмів українських земель. 

"Мій герой Галятовський описав богородичні чуда по всьому світові – від Вірменії і Сирії до Іспанії та Англії. Натомість локальні, українські книги чуд, куди такі речі записували, збереглися погано, і зараз я ганяюсь за тим, що можна виловити: типологізую чуда, нанизую їх як намисто. Це ж така антропологізація історія, що словами не передати: тут і регіональний та гендерний аспекти, і взаємини мирян із Церквою, і так звана "народна побожність", і трансформація релігійної свідомості", – говорить Наталя Яковенко в інтерв’ю "Україні модерній". 

Наталя Яковенко – професор кафедри історії НаУКМА, автор монографій "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна", "У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Галятовського", "Дзеркала ідентичності: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVII- початку XVIII століття" та ін.

Лекція пройде в рамках виставкового проекту "Явлення. Пам'ятки Братського монастиря".

2 лютого, субота, 15.00

Місце: Національний художній музей України (Київ, вул. Грушевського, 

Вартість: 70 гривень. Пільгові категорії (школярі, студенти, пенсіонери): 30 гривень. Оплата можлива лише готівкою.

Реєстрація за лінком.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.