АНОНС: У Львові святкуватимуть 30-річчя Студентського братства. ПРОГРАМА

18-19 травня, в Українському католицькому університеті, відбудеться святкування 30-ліття Студентського Братства Львівщини. З цієї нагоди Братство збирає у Львові, на спільну зустріч, усі свої покоління членів, усіх своїх осередків, а також запрошує усіх друзів Студентського Братства.

“На зорі 90-х Україна тільки починала ставати собою – розвиватися вільно під проводом молоді, у тому числі членів Студентського Братства, якими були студенти різних університетів Львівщини, – каже владика Борис Ґудзяк.– Пригадую, як ми, українці у діаспорі, із захопленням слідкували за діяльністю Братства, яке у свій спосіб доклалося до того, щоб Україна стала незалежною – з своїм прапором, гімном, з свободою церкви”.

Від 1989 року наскрізно місією Студентського братства було досягнення незалежності України. І вже через рік діяльності у 1990-му Братство організувало Революцію на граніті – кампанію широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори.

 

Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (сьогодні –  майдан Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту... А уже менше як за рік мрія про незалежність України стала реальністю.

“Братство провадило дуже багато як масштабних так і регулярних, точкових культурно-просвітницьких акцій, якими студенти несли українську ідею, культуру у різні області України. Тому, святкуючи 30-ліття, ми хочемо уникнути надмірної концентрації уваги на одній акції – Революція на граніті – вона була найгучнішою, але далеко не єдиною, – розповідає Наталія Климовська – проректор з розвитку та комунікацій Українського католицького університету, а у минулому" – член Студентського Братства.

Діяльність Студентського Братства принесла чимало плодів у різних вимірах, і святкування 30-ліття з часу його заснування – це нагода для членів різних поколінь, з одного боку повернутися у спогади, але з іншого –  актуалізувати вплив Братства сьогодні.

“У молитві ми пам’ятаємо тих членів братства, хто вже відійшов, хто віддав своє життя за нашу з вами свободу, за нашу з вами гідність. Велике спасибі усім тим, хто продовжує працю, хто не залишив цей фронт і ці завдання... Ваші заслуги є не лише тридцятилітньоїх давності, адже своєю працею ви стали на чолі економічного, культурного, підприємницького, духовного життя України. І усі ми надалі потребуємо вас: вашої солідарності та проводу”, – наголошує владика Борис Ґудзяк.

ПРОГРАМА

Відзначення 30-річчя Студентського Братства

Субота, 18 травня:

Місце: вул. Хуторівка, 35а, Філософсько-Богословський факультет УКУ.

10:00 – Вітальна кава

10:30-13:00 – Академічна панель

-  Олексій Гарань – Від "підтримки перебудови" до курсу на незалежність: чинники змін;

-  Ярослав Грицак – "Революція на граніті" в контексті українського століття воєн і революцій (19142014);

-  Вахтанг Кіпіані – Непідцензурна самвидавна періодика Студентського Братства.

13:00-13:45 – Перерва на перекус.

13:45-15:45 – Дискусійна панель: «Чому нам вдалося? Що маємо зробити ми, щоб наступним генераціям вдалося більше». Модератор Олесь Пограничний.

16:00-17:00 – Візійна панель. За участі нинішніх студентів, членів Студентського братства.

17:00 – Файна панель-забава.

Неділя, 19 травня:

12:00 – Літургія у Військовому храмі Стрітення Господнього (вул. Клепарівська, 30А).

13:00 – вирушаємо на Личаків або інші цвинтарі відвідати могили наших Небесних братчиків.

19:00 – театр ім.Марії Заньковецької святкове дійство "ЕтноЕволюція".

Учасники: танцювальний театр "Життя", октет "Орфей", Оксана Муха, "Піккардійська терція". Режисер дійства - Ірина Мазур. Вхід тільки за запрошеннями.

 

Організатори академічної частини: Студентське братство, Український католицький університет, Школа політичної аналітики НаУКМА, "Історична Правда", Програма дослідження сучасної історії України імені Петра Яцика

Концерт відбувається за підтримки Львівської ОДА.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.