АНОНС: У Львові святкуватимуть 30-річчя Студентського братства. ПРОГРАМА

18-19 травня, в Українському католицькому університеті, відбудеться святкування 30-ліття Студентського Братства Львівщини. З цієї нагоди Братство збирає у Львові, на спільну зустріч, усі свої покоління членів, усіх своїх осередків, а також запрошує усіх друзів Студентського Братства.

“На зорі 90-х Україна тільки починала ставати собою – розвиватися вільно під проводом молоді, у тому числі членів Студентського Братства, якими були студенти різних університетів Львівщини, – каже владика Борис Ґудзяк.– Пригадую, як ми, українці у діаспорі, із захопленням слідкували за діяльністю Братства, яке у свій спосіб доклалося до того, щоб Україна стала незалежною – з своїм прапором, гімном, з свободою церкви”.

Від 1989 року наскрізно місією Студентського братства було досягнення незалежності України. І вже через рік діяльності у 1990-му Братство організувало Революцію на граніті – кампанію широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори.

 

Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (сьогодні –  майдан Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту... А уже менше як за рік мрія про незалежність України стала реальністю.

“Братство провадило дуже багато як масштабних так і регулярних, точкових культурно-просвітницьких акцій, якими студенти несли українську ідею, культуру у різні області України. Тому, святкуючи 30-ліття, ми хочемо уникнути надмірної концентрації уваги на одній акції – Революція на граніті – вона була найгучнішою, але далеко не єдиною, – розповідає Наталія Климовська – проректор з розвитку та комунікацій Українського католицького університету, а у минулому" – член Студентського Братства.

Діяльність Студентського Братства принесла чимало плодів у різних вимірах, і святкування 30-ліття з часу його заснування – це нагода для членів різних поколінь, з одного боку повернутися у спогади, але з іншого –  актуалізувати вплив Братства сьогодні.

“У молитві ми пам’ятаємо тих членів братства, хто вже відійшов, хто віддав своє життя за нашу з вами свободу, за нашу з вами гідність. Велике спасибі усім тим, хто продовжує працю, хто не залишив цей фронт і ці завдання... Ваші заслуги є не лише тридцятилітньоїх давності, адже своєю працею ви стали на чолі економічного, культурного, підприємницького, духовного життя України. І усі ми надалі потребуємо вас: вашої солідарності та проводу”, – наголошує владика Борис Ґудзяк.

ПРОГРАМА

Відзначення 30-річчя Студентського Братства

Субота, 18 травня:

Місце: вул. Хуторівка, 35а, Філософсько-Богословський факультет УКУ.

10:00 – Вітальна кава

10:30-13:00 – Академічна панель

-  Олексій Гарань – Від "підтримки перебудови" до курсу на незалежність: чинники змін;

-  Ярослав Грицак – "Революція на граніті" в контексті українського століття воєн і революцій (19142014);

-  Вахтанг Кіпіані – Непідцензурна самвидавна періодика Студентського Братства.

13:00-13:45 – Перерва на перекус.

13:45-15:45 – Дискусійна панель: «Чому нам вдалося? Що маємо зробити ми, щоб наступним генераціям вдалося більше». Модератор Олесь Пограничний.

16:00-17:00 – Візійна панель. За участі нинішніх студентів, членів Студентського братства.

17:00 – Файна панель-забава.

Неділя, 19 травня:

12:00 – Літургія у Військовому храмі Стрітення Господнього (вул. Клепарівська, 30А).

13:00 – вирушаємо на Личаків або інші цвинтарі відвідати могили наших Небесних братчиків.

19:00 – театр ім.Марії Заньковецької святкове дійство "ЕтноЕволюція".

Учасники: танцювальний театр "Життя", октет "Орфей", Оксана Муха, "Піккардійська терція". Режисер дійства - Ірина Мазур. Вхід тільки за запрошеннями.

 

Організатори академічної частини: Студентське братство, Український католицький університет, Школа політичної аналітики НаУКМА, "Історична Правда", Програма дослідження сучасної історії України імені Петра Яцика

Концерт відбувається за підтримки Львівської ОДА.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.