Влада Білорусі не дозволила назвати на честь Йосипа Сталіна вулицю Мінська

Білоруська влада відмовилася перейменовувати вулицю Мінська на честь Йосипа Сталіна. Так само дозволу не дали й на встановлення бюста диктатору СРСР.

Відповідні ініціативи запропонували білоруські прихильники акції «Безсмертний полк», повідомляє білоруська служба Радіо «Свобода».

Валерій Драко з однодумцями написали листа до Адміністрації президента Республіки Білорусь, у якому закликали перейменувати на честь Сталіна вулицю, поставити його погруддя, а напис «Волгоград» біля пам’ятника на площі Перемоги в Мінську замінити на «Сталінград».

З АП клопотання спрямували в Академію наук. Науковці зібрали висновки міністерств культури, інформації та інших установ і дали офіційну відповідь, що ані вулиці, ані бюста Сталіну в столиці республіки поки не буде.

«Ми зраділи, що хоча б щось вдасться відновити! — розповідає Драко. — Але ось днями прийшла нова відмова за підписом заступника керівника Мінського міського виконкому, що наш білоруський народ неоднозначно ставиться до Сталіна й треба почекати. Нам хоча б перейменувати Волгоградську вулицю в Сталінградську. Там би й бюст поставили. Нам сказали, що, може, в новому мікрорайоні зроблять. Але новий мікрорайон – це нові погляди. Там почнуться мітинги проти цього. Треба вулиця нейтральна, де будинки менші, де людей менше живе. Поки такої вулиці нема», – сказав Драко.

За його словами, в Мінську навіть почали збирати гроші на встановлення пам’ятника Сталіну. На рахунку, каже Драко, вже біля 10 тисяч доларів.

Година папуги. Поїзд не в той бік

У свідомості генерала Лянґнер не було місця для думки, що один офіцер може зганьбитися обманом іншого. Лянґнер летів назад заспокоєний. Під крилом того літака, далеко внизу паровози тягли вагони. У вагонах сиділи польські військові. Їх везли не у той бік, про який домовлявся Лянґнер із Тимошенком і Шапошніковим.

Перше міністерство здоров’я України

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

Подвійне життя КҐБіста Заваригіна: чи міг чекіст співпрацювати з ОУН?

Павло Заваригін бореться з українськими повстанцями на Тернопільщині та робить непогану кар'єру. Але в якийсь момент все починає йти не так, і врешті решт чекіст стріляє собі в голову. Збереглися спогади, згідно яких Заваригін насправді став агентом ОУН. Чи не цим пояснюється самогубство?

Як виглядає бункер на випадок ядерної війни під Херсонською ОДА

Це на всіх працівників обкому розраховувалося? — Ні, не на всіх, у разі удару рятується тільки керівництво. Вони спускаються в бункер, а решта гинуть.