АНОНС: Пре-презентація книги «Вигнані на степи» в Києві

29 травня в Києві відбудеться пре-презентація книги «Вигнані на степи», що вийде друком у видавництві Люта Справа в межах проекту «Вигнані на степи. Повернення історичної пам'яті про українців Закерзоння».

Метою книги є популяризація в українському суспільстві знань про історію і культуру жителів етнічних українських земель на території Польщі – Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та Західної Бойківщини в 75-ту річницю початку їх депортації з рідних земель. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

 

Угода між УРСР та Польщею про так званий «обмін населенням» була підписана у Любліні 9 вересня 1944 р. Книга відкриває досить нерозкриту сторінку історії – депортацію 488 тис. українців із Польщі, 100 тис. із яких потрапили в степові області українського Півдня і перебували там кілька років, змігши згодом перебратися в західні регіони.

Книга базована на українських та польських джерелах, дослідженнях, усних свідченнях та переселенській літературі і фольклорі. Видання книги лягає у канву заходів, оголошених для вшанування цієї дати на державному рівні, сприятиме налагоджуванню зв’язків зі світовим українством, передусім із українцями Польщі.

У заході візьмуть участь:
Роман Кабачій, історик, автор книги «Вигнані на степи»;
• Юрій Шаповал, д.і.н., проф., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України;
• Андрій Гончарук, видавництво «Люта Справа».

29 травня, середа, 18.00

Місце: Київський центр Українського католицького університету (вул. Івана Мазепи, 10а).

Організатор: Київський центр УКУ, видавництво «Люта Справа», Український культурний фонд.

Вхід вільний.

Контактна особа – Роман Кабачій, тел. +38 063 574 70 85, r.kabachiy@gmail.com

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.