АНОНС: Пре-презентація книги «Вигнані на степи» в Києві

29 травня в Києві відбудеться пре-презентація книги «Вигнані на степи», що вийде друком у видавництві Люта Справа в межах проекту «Вигнані на степи. Повернення історичної пам'яті про українців Закерзоння».

Метою книги є популяризація в українському суспільстві знань про історію і культуру жителів етнічних українських земель на території Польщі – Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та Західної Бойківщини в 75-ту річницю початку їх депортації з рідних земель. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

 

Угода між УРСР та Польщею про так званий «обмін населенням» була підписана у Любліні 9 вересня 1944 р. Книга відкриває досить нерозкриту сторінку історії – депортацію 488 тис. українців із Польщі, 100 тис. із яких потрапили в степові області українського Півдня і перебували там кілька років, змігши згодом перебратися в західні регіони.

Книга базована на українських та польських джерелах, дослідженнях, усних свідченнях та переселенській літературі і фольклорі. Видання книги лягає у канву заходів, оголошених для вшанування цієї дати на державному рівні, сприятиме налагоджуванню зв’язків зі світовим українством, передусім із українцями Польщі.

У заході візьмуть участь:
Роман Кабачій, історик, автор книги «Вигнані на степи»;
• Юрій Шаповал, д.і.н., проф., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України;
• Андрій Гончарук, видавництво «Люта Справа».

29 травня, середа, 18.00

Місце: Київський центр Українського католицького університету (вул. Івана Мазепи, 10а).

Організатор: Київський центр УКУ, видавництво «Люта Справа», Український культурний фонд.

Вхід вільний.

Контактна особа – Роман Кабачій, тел. +38 063 574 70 85, r.kabachiy@gmail.com

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.