У Ризі знайдено гарнізонне кладовище царських часів

У Ризі під Брасовським мостом знайдено гарнізонне кладовище царських часів.

Про це повідомляє Delfi з посиланням на керівника пошукового загону "Легенда" Таліса Ешмітса, передає УНН.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Так, під час будівельних робіт біля Брасовського моста 10 травня було виявлено кладовище початку ХХ століття, де поховані солдати Ризького гарнізону.

За словами керівника пошукового загону, на даний момент знайдені останки п'яти солдатів.

Оскільки на цій ділянці триватимуть будівельні роботи, Ешмітс вважає, що буде знайдено ще більше останків.

"Спочатку були виявлені останки однієї людини і пам'ятник, який свідчив, що тут похований померлий у 1911 році капітан армії царської Росії. На цьому місці на початку ХХ століття знаходився цвинтар Ризького гарнізону, і, найімовірніше, під час ремонтних робіт він був знайдений", - розповів Ешмітс.

Повідомляється, що поховані на гарнізонному кладовищі солдати померли ще до Першої світової від різних нещасних випадків. Оскільки солдати служили далеко від домівок, їх в Ризі і поховали, а після Першої світової війни про цвинтар забули і побудували дорогу.

За даннимм порталу, всі виявлені при будівництві останки планується перепоховати неподалік, на кладовищі на вулиці Гауяс.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».