Польща не може забезпечити цілісність та непорушність українських поховань
При повному бездіянні польської влади у селі Березка поблизу Перемишля зникає цвинтар українських цивільних жертв каральної акції Армії Крайової та Батальйонів хлопських
Про це стало відомо за підсумками робочого візиту до Польщі делегації Українського інституту національної пам'яті.
"Одне з найбільш гнітючих вражень на нас справив стан, у якому перебуває старий цвинтар у селі Березка Підкарпатського воєводства (пол. Brzuska). Він знаходиться у лісі без жодної огорожі, і там на поховання українців і поляків приходять дикі звірі.
Між іншим, це також важливе місце пам'яті про злочини часів Другої світової війни, адже йдеться про могили цивільних українців, які були жорстоко вбиті польськими підпільниками навесні 1945 року.
Наша громада у Польщі своїми силами намагається дбати про цей некрополь, крім того, її представники вже декілька разів зверталася до місцевої влади із проханням встановити огорожу, але поки ці звернення результатів не дали", – зауважив очільник УІНП.
На цвинтарі в селі Березка поховані українські цивільні жертви каральної акції підрозділу Армії Крайової та Батальйонів хлопських, здійсненої 11 квітня 1945 року. За даними списку жертв, який склав солтис (голова) Березки Костянтин Пелех на четвертий день після каральної акції, внаслідок дій польських підпільників загинула 161 людина.
Зокрема на цвинтарі в Березці похований греко-католицький священник Олексій Білик з родиною, яких під час каральної акції зарубали сокирою.
За даними польського історика Яна Пісулінського, винуватцем масових убивств у Березці є командир Батальйону хлопського Роман Кісель.
За словами представників української громади в Перемишлі, вони неодноразово звертались до місцевої влади з проханням допомогти в збереженні місця пам'яті, принаймні облаштувати паркан, однак польські посадовці постійно відмовляють в таких проханнях.
"Що стосується цивільних місць пам'яті, без місцевого населення, яке могло б піклуватись про ці місця, вони нищіють. Нас тут мало, щоб ми могли повноцінно їх захищати.
Що стосується поховань, де спочивають учасники наших визвольних змагань, то в питаннях учасників подій 1917-1921 років ситуація ще досі не є доброю, але вже не є поганою. Натомість що стосується других визвольних змагань 1940-вих років, то тут через конфлікт пам'яті з польськими сусідами виникають складнощі.
Наразі польська держава вважає усіх без винятку учасників ОУН-УПА злочинцями, а так не буває. Тому виникають конфлікти, які будуть тривати, допоки не почнуться паритетні розмови", – зазначив очільник головної управи Товариства українців політв'язнів та репресованих у Польщі Олександр Стець.
