У Львові археологи проведуть розкопки на місці Великої міської синагоги

Протягом тижня у Львові планують розпочати археологічні дослідження території, де колись була Велика міська синагога. Розкопки проводитимуть фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України на замовлення Львівської міської ради.

Про це повідомяє Дивись.Info із посиланням на НДЦ РАС.

 
Фото: НДЦ РАС

«Ми розпочинаємо реалізацію другого етапу проекту «Простір синагог», який стосується території втраченої Великої міської синагоги. Він передбачає проведення ґрунтовних археологічних досліджень цієї ділянки. На основі інформації, що збереглась під землею буде розроблено проект впорядкування площі», – розповіла начальниця управління, охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко.

За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, польову частину робіт планують завершити за два місяці. Але терміни робіт залежатимуть від того, наскільки швидко замовник – Львівська міська рада – надасть доступ до ділянки.

Наразі площа між вул. Староєврейською та вул. Братів Рогатинців, де і мають провести дослідження, зайнята літніми майданчиками.

Довідково. Велика міська синагога була збудована 1801 року у бароково-класицистичному стилі на місці розібраної попередньої синагоги. 1943 року її підірвали німецькі нацисти. В радянський час руїни розібрали. У 1976 році на місці синагоги провели розкопки, після чого впорядкували площу, протрасувавши фундаменти синагоги 1801 року.

Під час цьогорічних робіт, окрім збережених фундаментів Великої міської синагоги, археологи також сподіваються дослідити рештки давнішої – готичної синагоги, яка була на цьому місці раніше. Її фрагменти виявили під час досліджень, які провели на частині ділянки у 2012 році.

«Сім років тому нам вдалось лише частково розкрити рештки готичної синагоги і зараз ми би хотіли продовжити ці дослідження. Тоді ми виявили кам’яні елементи – сходи, кам’яне мощення та обрамлення, які збереглись у дуже доброму стані», – пояснив археолог «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.