Спецпроект

У Канаді вшанували повоєнну хвилю української іміграції. ФОТО

У канадському Галіфаксі відкрили меморіальну дошку "To The Shores of Freedom" ("Дo бepeгів надії") з нагоди вшанування повоєнної хвилі української іміграції до Канади.

Про це йдеться у повідомленні Укрінформ із посиланням на сторінцу торонтського радіо SOFU Radio у Facebook.

 
Фото: SOFU Radio

«У суботу, 25 травня 2019р. в Музеї іміграції Pier 21 в м.Галіфакс, Канада, відбулася важлива подія - відкриття меморіальної дошки, присвяченої повоєнній хвилі іміґрації українців до Канади», - йдеться у повідомленні.

 
Фото: SOFU Radio

Як зазначається, проект започаткований та здійснений Ліґою українок Канади за підтримки Ліґи українців Канади (до 1993 р. Ліґа визволення України – ред).

Засновниками обох Ліґ були повоєнні емігранти - політичні діячі та борці за волю України, які через переслідування на Батьківщині змушені були шукати свободи і кращого життя за океаном, звідки продовжили боротьбу за Українську Державу. Саме сюди, до Pier 21, прибували емігранти з різних країн, і тому це місце дуже пам'ятне та емоційне.

 
Фото: SOFU Radio

Під час урочистої програми було показано спеціально створений документальний фільм, що розповідав про чотири хвилі еміграції українців до Канади, причини та умови переїзду українців сюди.

Над стрічкою працювали відома режисер Адріяна Лугова та консультанти Христина Бідяк та Іванка Баран Пиркис. Фільм справив сильне враження на присутніх.

 
Фото: SOFU Radio

Ведуча вечора Наталка Попович підписала для Музею свою книгу «Доля», яка розповідає про життєвий шлях Наталки Таланчук, довголітньої членкині Ліґи українок Канади (відділ Едмонтон).

Як йдеться в анотації, це правдива історія шляху жінки до волі, яку вона знайшла на гостинній канадській землі. Героїня пережила жахи війни, голоду і трудових таборів завдяки персональному кредо: цінуй життя, люби ближнього, роби добро і будуй своє життя.

 
Фото: SOFU Radio

Як відомо, Pier 21 (Причал 21) був кінцевим пунктом океанського лайнера та іміграційним відділом з 1928 по 1971 рік в Галіфаксі, Нова Шотландія, Канада. Понад 1 млн імігрантів приїхали до Канади через Pier 21.

Він є останнім з іміграційних пунктів Канади, які збереглися. Цей об'єкт часто порівнюють зі знаковим американським іміграційним шлюзом Елліс Айленд. У колишньому іміграційному пункті наразі розміщуються Канадський музей іміграції, коледж мистецтва та дизайну, магазині роздрібної торгівлі тощо.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка