Спецпроект

Бундестаг ФРН розгляне питання про визнання Голодомору, якщо петиція набере голоси

На сайті німецького Бундестагу з’явилася петиція із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав підписати документ.

Українці в Німеччині вимагають визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Відповідна петиція з'явилася у вівторок, 30 квітня, на сайті Бундестагу, повідомляє DW.

"Вбивати людей — це завжди жорстоко. Морити людей голодом до смерті, напевно відноситься до найогидніших і нелюдських злочинів, які можна собі уявити", йдеться в тексті документа. Автори петиції оцінюють число жертв Голодомору в близько 7-10 мільйонів людей [за розрахунками демографів можна точно говорити про щонайменше 3,9 мільйонів  ІП].

 

Станом на ранок 5 травня петицію підписали 3512 людей. Якщо документ протягом чотирьох тижнів набере щонайменше 50 тисяч осіб, то ініціатива має шанс потрапити на обговорення в петиційному комітеті Бундестагу.

Та навіть, якщо кількість підписів буде меншою, петицію все одно можуть розглянути  це залежить від її змісту. Автори петиції будуть запрошені на засідання та зможуть представити свою ініціативу членам комітету.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав українців підписати петицію. "Дякую мюнхенській громаді за ініціативу та всім українцям Німеччини за її підтримку. Закликаю українців у ФРН підтримати цей заклик — кожен може підписати петицію, а хто знає німецьку мову — долучитися до її обговорення", написав він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Нагадаємо у квітні цього року Голодомор визнав геноцидом американський штат Луїзіана.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.