Президент Порошенко присвоїв почесні найменування трьом військовим частинам ЗСУ

Відповідний Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України» було оголошено під час зустрічі Глави держави з військовослужбовцями операції Об’єднаних сил з нагоди Дня піхоти в ході робочої поїздки до Донецької області.

Про це йдеться на сайті Президента України.

 Фото: Миколи Лазаренка

Глава держави постановив перейменувати три військові частини ЗСУ з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, а також зважаючи на зразкове виконання ними поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці.

Петро Порошенко вручив 57-й окремій мотопіхотній бригаді, воїни якої у цей час виконують завдання на передових позиціях боротьби з російським агресором, бойовий прапор із стрічкою з відповідним почесним найменуванням.

"Недарма наша зустріч відбувається сьогодні саме в День піхоти. Піхоти, якій потрібно приділити максимальну увагу. Якщо раніше першими пріоритетами у нас були десантно-штурмові війська, Сили спеціального призначення, морська піхота, гірсько-штурмові бригади, я твердо переконаний, що сьогодні такі бригади як 93-я і 57-а потребують моєї особливої уваги", - сказав Глава держави.

"Я хочу подякувати вам за блискуче виконання бойових завдань. Ви справжня еліта Збройних Сил України", - підкреслив Президент.

За словами Петра Порошенка, важливо відроджувати національні традиції у Збройних Силах. "З метою відновлення історичних традицій національного війська та зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, підписав Указ щодо присвоєння почесних найменувань 57-й окремій мотопіхотній бригаді – імені кошового отамана Костя Гордієнка. 58-й окремій мотопіхотній бригаді – імені гетьмана Івана Виговського та 26-й артилерійській бригаді – імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича", - повідомив він.

 

Відповідно до Указу 57 окремій мотопіхотній бригаді присвоєно найменування "імені кошового отамана Костя Гордієнка". Кость Гордієнко був кошовим отаманом Запорізької та Олешківської Січі. На сьогоднішній день там же знаходиться і пункт постійної дислокації підрозділів бригади.

Отаман був сподвижником гетьмана Пилипа Орлика. У 1709 році відкрито виступив проти московської окупації України та разом із запорізькими козаками підтримав Гетьмана Івана Мазепу у боротьбі з окупантами.

 

58 окремій мотопіхотній бригаді присвоєно найменування "імені гетьмана Івана Виговського" - українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорізького. У битві під Конотопом, де на сьогодні знаходиться пункт постійної дислокації підрозділів бригади, 9 липня 1659 року вщент розбив стотисячну Московську армію.

 

26 артилерійській бригаді присвоєно почесне найменування "імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича" - офіцера-артилериста, який на початку Української революції 1917-1919 років сформував та очолив артилерійський підрозділ у складі Корпусу Січових Стрільців.

Брав активну участь в запеклих боях з червоногвардійськими частинами, які рвалися до Києва, а в березні 1918 року визволяв місто від російсько-більшовицької окупації.

У 1919 році, будучи командиром гарматної бригади Січових Стрільців Дієвої армії УНР, брав активну участь у всіх бойових операціях Армії УНР. Роман Дашкевич вважається одним із засновників сучасної української артилерії.

Також Президент вручив державні нагороди військовослужбовцям за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня піхоти.

Читайте також:

Відродження "Холодного Яру". Військові частини отримали нові назви

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?