Президент Порошенко присвоїв почесні найменування трьом військовим частинам ЗСУ

Відповідний Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України» було оголошено під час зустрічі Глави держави з військовослужбовцями операції Об’єднаних сил з нагоди Дня піхоти в ході робочої поїздки до Донецької області.

Про це йдеться на сайті Президента України.

 Фото: Миколи Лазаренка

Глава держави постановив перейменувати три військові частини ЗСУ з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, а також зважаючи на зразкове виконання ними поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці.

Петро Порошенко вручив 57-й окремій мотопіхотній бригаді, воїни якої у цей час виконують завдання на передових позиціях боротьби з російським агресором, бойовий прапор із стрічкою з відповідним почесним найменуванням.

"Недарма наша зустріч відбувається сьогодні саме в День піхоти. Піхоти, якій потрібно приділити максимальну увагу. Якщо раніше першими пріоритетами у нас були десантно-штурмові війська, Сили спеціального призначення, морська піхота, гірсько-штурмові бригади, я твердо переконаний, що сьогодні такі бригади як 93-я і 57-а потребують моєї особливої уваги", - сказав Глава держави.

"Я хочу подякувати вам за блискуче виконання бойових завдань. Ви справжня еліта Збройних Сил України", - підкреслив Президент.

За словами Петра Порошенка, важливо відроджувати національні традиції у Збройних Силах. "З метою відновлення історичних традицій національного війська та зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, підписав Указ щодо присвоєння почесних найменувань 57-й окремій мотопіхотній бригаді – імені кошового отамана Костя Гордієнка. 58-й окремій мотопіхотній бригаді – імені гетьмана Івана Виговського та 26-й артилерійській бригаді – імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича", - повідомив він.

 

Відповідно до Указу 57 окремій мотопіхотній бригаді присвоєно найменування "імені кошового отамана Костя Гордієнка". Кость Гордієнко був кошовим отаманом Запорізької та Олешківської Січі. На сьогоднішній день там же знаходиться і пункт постійної дислокації підрозділів бригади.

Отаман був сподвижником гетьмана Пилипа Орлика. У 1709 році відкрито виступив проти московської окупації України та разом із запорізькими козаками підтримав Гетьмана Івана Мазепу у боротьбі з окупантами.

 

58 окремій мотопіхотній бригаді присвоєно найменування "імені гетьмана Івана Виговського" - українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорізького. У битві під Конотопом, де на сьогодні знаходиться пункт постійної дислокації підрозділів бригади, 9 липня 1659 року вщент розбив стотисячну Московську армію.

 

26 артилерійській бригаді присвоєно почесне найменування "імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича" - офіцера-артилериста, який на початку Української революції 1917-1919 років сформував та очолив артилерійський підрозділ у складі Корпусу Січових Стрільців.

Брав активну участь в запеклих боях з червоногвардійськими частинами, які рвалися до Києва, а в березні 1918 року визволяв місто від російсько-більшовицької окупації.

У 1919 році, будучи командиром гарматної бригади Січових Стрільців Дієвої армії УНР, брав активну участь у всіх бойових операціях Армії УНР. Роман Дашкевич вважається одним із засновників сучасної української артилерії.

Також Президент вручив державні нагороди військовослужбовцям за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня піхоти.

Читайте також:

Відродження "Холодного Яру". Військові частини отримали нові назви

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.