Президент Порошенко присвоїв почесні найменування трьом військовим частинам ЗСУ

Відповідний Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України» було оголошено під час зустрічі Глави держави з військовослужбовцями операції Об’єднаних сил з нагоди Дня піхоти в ході робочої поїздки до Донецької області.

Про це йдеться на сайті Президента України.

 Фото: Миколи Лазаренка

Глава держави постановив перейменувати три військові частини ЗСУ з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, а також зважаючи на зразкове виконання ними поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці.

Петро Порошенко вручив 57-й окремій мотопіхотній бригаді, воїни якої у цей час виконують завдання на передових позиціях боротьби з російським агресором, бойовий прапор із стрічкою з відповідним почесним найменуванням.

"Недарма наша зустріч відбувається сьогодні саме в День піхоти. Піхоти, якій потрібно приділити максимальну увагу. Якщо раніше першими пріоритетами у нас були десантно-штурмові війська, Сили спеціального призначення, морська піхота, гірсько-штурмові бригади, я твердо переконаний, що сьогодні такі бригади як 93-я і 57-а потребують моєї особливої уваги", - сказав Глава держави.

"Я хочу подякувати вам за блискуче виконання бойових завдань. Ви справжня еліта Збройних Сил України", - підкреслив Президент.

За словами Петра Порошенка, важливо відроджувати національні традиції у Збройних Силах. "З метою відновлення історичних традицій національного війська та зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, підписав Указ щодо присвоєння почесних найменувань 57-й окремій мотопіхотній бригаді – імені кошового отамана Костя Гордієнка. 58-й окремій мотопіхотній бригаді – імені гетьмана Івана Виговського та 26-й артилерійській бригаді – імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича", - повідомив він.

 

Відповідно до Указу 57 окремій мотопіхотній бригаді присвоєно найменування "імені кошового отамана Костя Гордієнка". Кость Гордієнко був кошовим отаманом Запорізької та Олешківської Січі. На сьогоднішній день там же знаходиться і пункт постійної дислокації підрозділів бригади.

Отаман був сподвижником гетьмана Пилипа Орлика. У 1709 році відкрито виступив проти московської окупації України та разом із запорізькими козаками підтримав Гетьмана Івана Мазепу у боротьбі з окупантами.

 

58 окремій мотопіхотній бригаді присвоєно найменування "імені гетьмана Івана Виговського" - українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорізького. У битві під Конотопом, де на сьогодні знаходиться пункт постійної дислокації підрозділів бригади, 9 липня 1659 року вщент розбив стотисячну Московську армію.

 

26 артилерійській бригаді присвоєно почесне найменування "імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича" - офіцера-артилериста, який на початку Української революції 1917-1919 років сформував та очолив артилерійський підрозділ у складі Корпусу Січових Стрільців.

Брав активну участь в запеклих боях з червоногвардійськими частинами, які рвалися до Києва, а в березні 1918 року визволяв місто від російсько-більшовицької окупації.

У 1919 році, будучи командиром гарматної бригади Січових Стрільців Дієвої армії УНР, брав активну участь у всіх бойових операціях Армії УНР. Роман Дашкевич вважається одним із засновників сучасної української артилерії.

Також Президент вручив державні нагороди військовослужбовцям за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня піхоти.

Читайте також:

Відродження "Холодного Яру". Військові частини отримали нові назви

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть