Укрпошта спільно з УІНП ввели в обіг марки із серії «Збройні формації Української революції 1917-1921 рр.»

Презентація трьох знаків поштової оплати: «Козак 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького», «Козак 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії», «Козак Окремого загону Січових Стрільців» відбулася 13 жовтня у рамках відкриття виставки «Воля України або смерть».

Про це йдеться на сайті Укрпошти.

 

Спецпогашення відбулося за участі міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, начальника управління філателістичної продукції Укрпошти Наталії Мухіної, голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, істориків, представників Пласту, громадськості.

Дизайн поштових марок, конвертів та штемпеля "Перший день" виконав художник Валерій Руденко.

Тираж кожної марки – 130 тисяч примірників, номіналом – 9 грн.

Серія "Збройні формації Української революції 1917-1921 р. р." започаткована Укрпоштою спільно з УІНП у 2019 році та була присвячена 100-річчю подій Української революції 1917-1921 рр. Минулого року введено в обіг марки "Стрілець Української Галицької Армії (УГА)" та "Козак кінного полку Чорних запорожців".


Довідково. Перший український козачий полк ім. гетьмана Б. Хмельницького, до складу якого вступити 3200 добровольців, створено на початку травня 1917 року. Він став першим українським підрозділом у складі російської армії після початку революції. Після проголошення УНР, у листопаді 1917 року, полк включений до складу 1-ї Сердюцької дивізії.

У лютому–березні 1918 року із українців – військовополонених російської армії, німецьким військовим командуванням, за ініціативи Союзу визволення України, були сформовані дві піхотні дивізії для української армії.

Свою назву – Синьожупанники – дивізії отримали за кольором одностроїв, що були пошиті спеціально для українських частин. Наприкінці квітня 1918 року була розформована німцями. Згодом, у 1919 році, в армії УНР, у 3-й Залізній дивізії, був створений 7-й Синій полк, який продовжив традиції синьожупанників.

Формація Окремого загону Січових Стрільців розпочала свій шлях із Галицько-буковинського куреня, що був створений у Києві восени 1917 року із українців – колишніх вояків австро-угорської армії. Згодом перейменований в курінь Січових Стрільців, а надалі послідовно розгорнутий у полк, Окремий загін та у Корпус Січових Стрільців. Вони вважалися однією із найкращих частин Армії УНР.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.