Укрпошта спільно з УІНП ввели в обіг марки із серії «Збройні формації Української революції 1917-1921 рр.»

Презентація трьох знаків поштової оплати: «Козак 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького», «Козак 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії», «Козак Окремого загону Січових Стрільців» відбулася 13 жовтня у рамках відкриття виставки «Воля України або смерть».

Про це йдеться на сайті Укрпошти.

 

Спецпогашення відбулося за участі міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, начальника управління філателістичної продукції Укрпошти Наталії Мухіної, голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, істориків, представників Пласту, громадськості.

Дизайн поштових марок, конвертів та штемпеля "Перший день" виконав художник Валерій Руденко.

Тираж кожної марки – 130 тисяч примірників, номіналом – 9 грн.

Серія "Збройні формації Української революції 1917-1921 р. р." започаткована Укрпоштою спільно з УІНП у 2019 році та була присвячена 100-річчю подій Української революції 1917-1921 рр. Минулого року введено в обіг марки "Стрілець Української Галицької Армії (УГА)" та "Козак кінного полку Чорних запорожців".


Довідково. Перший український козачий полк ім. гетьмана Б. Хмельницького, до складу якого вступити 3200 добровольців, створено на початку травня 1917 року. Він став першим українським підрозділом у складі російської армії після початку революції. Після проголошення УНР, у листопаді 1917 року, полк включений до складу 1-ї Сердюцької дивізії.

У лютому–березні 1918 року із українців – військовополонених російської армії, німецьким військовим командуванням, за ініціативи Союзу визволення України, були сформовані дві піхотні дивізії для української армії.

Свою назву – Синьожупанники – дивізії отримали за кольором одностроїв, що були пошиті спеціально для українських частин. Наприкінці квітня 1918 року була розформована німцями. Згодом, у 1919 році, в армії УНР, у 3-й Залізній дивізії, був створений 7-й Синій полк, який продовжив традиції синьожупанників.

Формація Окремого загону Січових Стрільців розпочала свій шлях із Галицько-буковинського куреня, що був створений у Києві восени 1917 року із українців – колишніх вояків австро-угорської армії. Згодом перейменований в курінь Січових Стрільців, а надалі послідовно розгорнутий у полк, Окремий загін та у Корпус Січових Стрільців. Вони вважалися однією із найкращих частин Армії УНР.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.