Укрпошта спільно з УІНП ввели в обіг марки із серії «Збройні формації Української революції 1917-1921 рр.»

Презентація трьох знаків поштової оплати: «Козак 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького», «Козак 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії», «Козак Окремого загону Січових Стрільців» відбулася 13 жовтня у рамках відкриття виставки «Воля України або смерть».

Про це йдеться на сайті Укрпошти.

 

Спецпогашення відбулося за участі міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, начальника управління філателістичної продукції Укрпошти Наталії Мухіної, голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, істориків, представників Пласту, громадськості.

Дизайн поштових марок, конвертів та штемпеля "Перший день" виконав художник Валерій Руденко.

Тираж кожної марки – 130 тисяч примірників, номіналом – 9 грн.

Серія "Збройні формації Української революції 1917-1921 р. р." започаткована Укрпоштою спільно з УІНП у 2019 році та була присвячена 100-річчю подій Української революції 1917-1921 рр. Минулого року введено в обіг марки "Стрілець Української Галицької Армії (УГА)" та "Козак кінного полку Чорних запорожців".


Довідково. Перший український козачий полк ім. гетьмана Б. Хмельницького, до складу якого вступити 3200 добровольців, створено на початку травня 1917 року. Він став першим українським підрозділом у складі російської армії після початку революції. Після проголошення УНР, у листопаді 1917 року, полк включений до складу 1-ї Сердюцької дивізії.

У лютому–березні 1918 року із українців – військовополонених російської армії, німецьким військовим командуванням, за ініціативи Союзу визволення України, були сформовані дві піхотні дивізії для української армії.

Свою назву – Синьожупанники – дивізії отримали за кольором одностроїв, що були пошиті спеціально для українських частин. Наприкінці квітня 1918 року була розформована німцями. Згодом, у 1919 році, в армії УНР, у 3-й Залізній дивізії, був створений 7-й Синій полк, який продовжив традиції синьожупанників.

Формація Окремого загону Січових Стрільців розпочала свій шлях із Галицько-буковинського куреня, що був створений у Києві восени 1917 року із українців – колишніх вояків австро-угорської армії. Згодом перейменований в курінь Січових Стрільців, а надалі послідовно розгорнутий у полк, Окремий загін та у Корпус Січових Стрільців. Вони вважалися однією із найкращих частин Армії УНР.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.