У Франції знайшли монети доби Відродження. ФОТО

Археологи Національного інституту превентивних археологічних досліджень (ІНРАП, Франція) вивчали місце неподалік абатства Святого Венігна в Діжоні і знайшли 34 монети із золота й срібла в руїнах кам’яної будівлі. Кам’яницю збудували в кінці XV або на початку XVI століття, а монети зберігалися під підлогою коло стіни.

Скарб містив 10 золотих монет і 24 стрібних, повідомляє «History Blog». У бронзовій коробочці, де збергіалися монети, дослідники знайшли також емальовану золоту підвіску. Через корозію монети злиплися в одне ціле.

 
 

Реставратори ІНРАП у лабораторії змогли роз’єднати й очистити їх. З’ясувалося, що всі монети датуються другою половиною XV століття та були карбовані державами Італії (Папські держави, Феррара, Мілан, Венеція) та Священною Римською імперією (герцогства Брабант, Савой та курфюрство Пфальц). Найстарішою є золота монета, випущена в Брабанті між 1432 і 1467 роками.

 
Підвіска, яка була серед знахідок
 
Характерною ознакою тогочасних монет був портрет правителя держави, яка карбувала валюту

Найновішу монету із золота карбували за часів Папи Римського Інокентія VIII (очолював престол з 1484 по 1492). Стан грошей свідчить про те, що вони недовго були в обігу перед тим, як їх заховали.

Французька монета у скарбі лише одна — випущена в часи короля Луї XI. Переважають італійські монети, серед яких найкраще представлені срібні тестони, карбовані династією герцогів Мілана Сфорца.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."