Учені знайшли голову доісторичного звіра з неушкодженим мозком. ФОТО

Відірвану голову першого відомого плейстоценового вовка викопали в Абийському улусі на півночі Республіки Саха (Якутія) в Росії.

Її знайшов місцевий житель Павло Єфімов улітку 2018 року на березі р. Тірехтях, що є притокою р. Індигірка, повідомляє видання «The Siberian Times».

Вовк був дорослим у віці від 2-х до 5-ти років на момент смерті. Його ікла та хутро, подібне до хутра мамонта, збереглися неушкоджені у вічній мерзлоті.

 

Голова вовка з четвертинного періоду мала в довжину 40 см. Це половина тулуба сучасних вовків (від 66 86 cм)

Японські науковці оцінюють вік голови в понад 40 тисяч років. Учені Шведського музею природничої історії збираються дослідити ДНК цього хижака плейстоценового періоду.

 
Абийський улус Якутії, де знайшли голову
The Siberian Times

«Це унікальне відкриття перших відомих решток дорослого плейстоценового вовка, у яких збережені тканини. Ми порівняємо його зі сучансими вовками, щоб зрозуміти, як розвивався цей вид та реконструювати його зовнішній вигляд», — сказав представник Академії наук Республіки Саха Альберт Протопопов.

 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії
the siberian times
 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії

Вражаючу знахідку представили в Токіо, Японія, під час відкриття виставки шерстистих мамонтів, організованої японськими і якутськими вченими. Окрім вовка, вони представили бездоганно збережене тіло дитинчати печерного лева.

«Їхні м’язи, органи та мозок у доброму стані, — сказала професор палеонтології та медицини Школи медицини Університету Дзікей (Токіо) Наокі Судзукі, яка вивчала рештки комп’ютерною томографією. — Ми хочемо визначити їхні фізичні спроможності та екологію, порівнюючи їх із сьогоднішніми левами та вовками».

 
Тіло дитинчати печерного лева, якому дали ім'я Спартак 
 
Науковці поміщають левеня в сканер

Дитинча печерного лева, яку назвали Спартаком, має 40 см в довжину та важить біля 800 г. на думку науковців, левеня померло невдовзі після народження.

ДОВІДКА:

Плейстоцен — одна з епох четвертинного періоду, яка почалася 2, 588 мільйона років тому і закінчилася 11,7 тисяч років тому. У Євразії характеризувалася багатством тваринного світу, представленого, зокрема: шерстистими мамонтами і носорогами, печерними львами, дикими конями, бізонами, ведмедями тощо.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище