Учені знайшли голову доісторичного звіра з неушкодженим мозком. ФОТО

Відірвану голову першого відомого плейстоценового вовка викопали в Абийському улусі на півночі Республіки Саха (Якутія) в Росії.

Її знайшов місцевий житель Павло Єфімов улітку 2018 року на березі р. Тірехтях, що є притокою р. Індигірка, повідомляє видання «The Siberian Times».

Вовк був дорослим у віці від 2-х до 5-ти років на момент смерті. Його ікла та хутро, подібне до хутра мамонта, збереглися неушкоджені у вічній мерзлоті.

 

Голова вовка з четвертинного періоду мала в довжину 40 см. Це половина тулуба сучасних вовків (від 66 86 cм)

Японські науковці оцінюють вік голови в понад 40 тисяч років. Учені Шведського музею природничої історії збираються дослідити ДНК цього хижака плейстоценового періоду.

 
Абийський улус Якутії, де знайшли голову
The Siberian Times

«Це унікальне відкриття перших відомих решток дорослого плейстоценового вовка, у яких збережені тканини. Ми порівняємо його зі сучансими вовками, щоб зрозуміти, як розвивався цей вид та реконструювати його зовнішній вигляд», — сказав представник Академії наук Республіки Саха Альберт Протопопов.

 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії
the siberian times
 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії

Вражаючу знахідку представили в Токіо, Японія, під час відкриття виставки шерстистих мамонтів, організованої японськими і якутськими вченими. Окрім вовка, вони представили бездоганно збережене тіло дитинчати печерного лева.

«Їхні м’язи, органи та мозок у доброму стані, — сказала професор палеонтології та медицини Школи медицини Університету Дзікей (Токіо) Наокі Судзукі, яка вивчала рештки комп’ютерною томографією. — Ми хочемо визначити їхні фізичні спроможності та екологію, порівнюючи їх із сьогоднішніми левами та вовками».

 
Тіло дитинчати печерного лева, якому дали ім'я Спартак 
 
Науковці поміщають левеня в сканер

Дитинча печерного лева, яку назвали Спартаком, має 40 см в довжину та важить біля 800 г. на думку науковців, левеня померло невдовзі після народження.

ДОВІДКА:

Плейстоцен — одна з епох четвертинного періоду, яка почалася 2, 588 мільйона років тому і закінчилася 11,7 тисяч років тому. У Євразії характеризувалася багатством тваринного світу, представленого, зокрема: шерстистими мамонтами і носорогами, печерними львами, дикими конями, бізонами, ведмедями тощо.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває