Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу «Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост»

12 червня, у книгарня «Є» в Києві Юрій Скіра презентує монографію «Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост».

У монографії розглядається діяльність монахів Студійського уставу щодо порятунку євреїв під час Голокосту на території Львівської архієпархії Греко-католицької церкви. Автор дає відповіді на різноманітні запитання, пов’язані з переховуванням; відображає мотиви, методи та ризики обох сторін акції; розвінчує міфи, які склалися через недостатні знання попередніх дослідників щодо умов та можливостей рятівників і місцевості.
 
Учасниками презентації будуть:
- Юрій Скіра, автор книги, канд. іст. наук, керівник проектів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету,
- Ієромонах Олександр Приліп, настоятель обителі Святого Антонія Печерського Студійського Уставу в Обухові,
- Тетяна Бородіна, наукова співробітниця Центру юдаїки НаУКМА, аспірантка кафедри історії НаУКМА, 
Маттіас Ріхтер, організатор проекту «Вчимося пам’ятати», представник єврейської громади м. Дюссельдорфа,
- Анна Прохорова, соціолог, заступниця директора Центру юдаїки НаУКМА.
На сайті Центру юдаїки НаУКМА можна ознайомитися з уривком із монографії.
12 червня, середа, 18.30
Місце: книгарня «Є» на Золотих Воротах (вул. Лисенка, 3). 
Організатор: Центр юдаїки, видавництво «Дух і літера», книгарня «Є», проект «Вчимося пам'ятати».
Вхід вільний.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».