На Тернопільщині відзначили 100-річчя Чортківської офензиви Галицької армії. ФОТО

7—9 червня в с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області тривав військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива» на відзначення 100-річчя однойменної наступальної операції Української галицької армії.

«Це село стало центром відзначення цих важливих історичних подій. Тут січові стрільці проявили патріотичний дух і повномасштабним наступом почали рухатися у напрямку Чорткова. Ці люди мобілізувалися і дали ворогу гідну відсіч. Їхній героїзм став основою для визволення Києва. Ми повинні пам’ятати цей історичний урок. Саме для цього слід проводити такі фестивалі. Адже наша молодь і всі наступні покоління має знати на кого рівнятися, з кого брати приклад. Ми маємо вкотре довести, що Тернопілля було, є і буде патріотичним краєм», цитує голову Тернопільської облдержадміністрації Степана Барну «Чортків online».

Військово-історичні реконструктори зобразили бойові дії між стрільцями УГА та жовнірами Війська польського.

 
Українські вояки Галицької армії
Усі фото - тернопільська ода
 
 
 
У блакитних одностроях наступають польські солдати з армії генерала Юзефа Галлера, сформованої на території Франції
 
 
 

Чортківська наступальна операція тривала 7-28 червня 1919 року. 25 тисяч бійців Галицької армії всій лінії фронту відкинули більш ніж 40-тисячну польську армію. Українські війська звільнили Чортків (8 червня), Тернопіль (15 червня), взяли ключовий пункт оборони поляків Бережани (21 червня), УГА вийшла на лінію Броди – Перемишляни – Букачівці.

Нестача зброї і боєприпасів не дозволили розвинути чи закріпити успіх. 28 червня польська армія перейшла в наступ і зламала український фронт біля Янчина. 16 липня УГА відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Читайте також:

Як 100 років тому поляки прийняли рішення анексувати Галичину та Волинь

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.