На Тернопільщині відзначили 100-річчя Чортківської офензиви Галицької армії. ФОТО

7—9 червня в с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області тривав військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива» на відзначення 100-річчя однойменної наступальної операції Української галицької армії.

«Це село стало центром відзначення цих важливих історичних подій. Тут січові стрільці проявили патріотичний дух і повномасштабним наступом почали рухатися у напрямку Чорткова. Ці люди мобілізувалися і дали ворогу гідну відсіч. Їхній героїзм став основою для визволення Києва. Ми повинні пам’ятати цей історичний урок. Саме для цього слід проводити такі фестивалі. Адже наша молодь і всі наступні покоління має знати на кого рівнятися, з кого брати приклад. Ми маємо вкотре довести, що Тернопілля було, є і буде патріотичним краєм», цитує голову Тернопільської облдержадміністрації Степана Барну «Чортків online».

Військово-історичні реконструктори зобразили бойові дії між стрільцями УГА та жовнірами Війська польського.

 
Українські вояки Галицької армії
Усі фото - тернопільська ода
 
 
 
У блакитних одностроях наступають польські солдати з армії генерала Юзефа Галлера, сформованої на території Франції
 
 
 

Чортківська наступальна операція тривала 7-28 червня 1919 року. 25 тисяч бійців Галицької армії всій лінії фронту відкинули більш ніж 40-тисячну польську армію. Українські війська звільнили Чортків (8 червня), Тернопіль (15 червня), взяли ключовий пункт оборони поляків Бережани (21 червня), УГА вийшла на лінію Броди – Перемишляни – Букачівці.

Нестача зброї і боєприпасів не дозволили розвинути чи закріпити успіх. 28 червня польська армія перейшла в наступ і зламала український фронт біля Янчина. 16 липня УГА відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Читайте також:

Як 100 років тому поляки прийняли рішення анексувати Галичину та Волинь

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.