Шматок ампірного фасаду будинку у Львові ледь не впав на людину. ФОТО

Сьогодні, 11 червня, у центрі Львова відірвався фрагмент консолі на фасаді історичної будівлі. Уламок скульптури ледь не зачепив людину.

Фрагментом була рука скульптури атланта, який тримає балкон, разом із металевою конструкцією. Уламок упав біля кіоску з кавою за кілька сантиметрів від жінки, передає ІА "Гал-Інфо".

 

Житловий будинок, біля якого сталася подія, розташований на проспекті Свободи 1/3. Це колишній  будинок Кредитного земельного товариства у стилі ампір. Частково реконструйований архітектором Яном Шульцом. Відомо, що в 1853-1855 роках тут мешкав австрійський архікнязь Карл Людвіг.

 

Фасади прикрашені орнаментальними та фігуративними барельєфними композиціями на теми грецької міфології. На рівні другого поверху розкріповок виступають балкони, які підтримують колони доричного ордеру та консолі у вигляді атлантів.

На архітектуру будівлі повпливала віденська архітектура початку ХІХ століття. Ампірний декор його головного фасаду вважається одним із найпишніших у Львові.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.