Іспанські вчені: соціальні ролі чоловіків і жінок почали виникати в неоліті

Розділення соціальних ролей чоловіків і жінок почалося в неоліті. Такий висновок опублікували іспанські дослідники, вивчивши приклад доісторичного Іберійського півострова.

Науковці з кафедри передісторії та археології Університету Севільї вивчили археологічні свідчення доісторичних спільнот у період неоліту на Піренейському півострові з точки зору статі, пише «Новое время» з посиланням на EurekAlert!.

Згідно з результатами їх роботи, які стосуються аналізу з точки зору біоархеологіі і похоронної археології, саме в неоліті вперше з’явилися гендерні відмінності, які розвинулися в домінування чоловіків у наступні історичні періоди.

Учені проаналізували дві групи показників. Умови життя і демографічні аспекти, з одного боку, і похоронні практики з іншого. У першій групі вони вивчали такі фактори, як демографічне співвідношення чоловіків і жінок, раціон харчування, генетичні дані, рухи, найбільш поширені захворювання і виявлені маркери стресу.

Під час дослідження другої групи факторів, науковці сфокусувалися на таких даних, як тип поховання, первинний або вторинний характер захоронення, якщо це було індивідуальне або колективне поховання, просторова організація місця, стан і орієнтація тіл, похоронні артефакти, які були поміщені в могилу.

Висновок, до якого дійшли науковці, такий: у добу неоліту нерівність між чоловіками і жінками в цілому не була поширена на території Іберії. Проте поступово виникали ситуації, які вказують на домінування чоловіків над жінками.

Автори дослідження вказують на чотири важливі лінії, в яких нерівність між чоловіками і жінками можна досліджувати в послідовні історичні періоди: їх доступ до похоронних обрядів, матеріальні умови їх існування, поява певних соціальних ролей для кожної статі і все більша асоціація чоловіків із насильством.

Саме цей останній аспект найбільш очевидний у цьому дослідженні. Малюнки чоловіків, які полюють і б’ються, не мають аналогів в жіночих могилах. Тому автори вказують на народження світогляду, який пов’язував чоловіків із застосуванням сили.

У цьому сенсі вони підкреслюють, що утворення різних ролей у залежності від статі та інших форм міжстатевої нерівності зіграло основну роль у зростанні соціальної складності. 

Останній фактор не завжди був добре зрозумілий в попередніх дослідницьких проектах.

Висновки дослідження означають археологічне підтвердження гіпотези антрополога Герди Лернер, яка у своїй книзі «Створення патріархату» (The Creation of Patriarchy) висунула гіпотезу про те, що саме неолітичні суспільства стали свідками початку нерівності між чоловіками і жінками.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.