У Чорткові реставрують годинникову вежу початку ХХ століття

Годинникову вежу Старої ратуші міста Чорткова, що на Тернопільщині, цьогоріч планують відреставрувати. Очікується, що вежа стане туристичним об'єктом.

Про це заявив міський голова Чорткова Володимир Шматько, повідомляє Укрінформ із посиланням на Zruchno.Travel

«Маємо намір цього року зробити повну реконструкцію нашої годинникової вежі – орієнтовно це 1,3 мільйона гривень. Проектна документація вже на експертизі. Будемо оголошувати відкриті торги на підрядну організацію, яка проведе ремонтні роботи. Відвідання вежі стане частиною туристичних маршрутів, які ми сьогодні напрацьовуємо – вони вже на фінішній прямій», – зазначив Шматько.

Стара ратуша Чорткова із годинниковою вежею
Стара ратуша Чорткова із годинниковою вежею
andy-travel.com.ua

Стара ратуша в Чорткові зведена на початку XX століття. Принадою, яка впадає око, є її фахверкова вежа з флюгером-півником та чотирицерферблатним годинником, який виготовили в Берні, Швейцарія. Годинник має складний механізм, який досі працює.

Крім того, за словами міського голови, на цей рік місто запланувало три проекти реставрації фасадів і покрівель історичних будівель на вулиці Шевченка, які є пам’ятками архітектури місцевого значення. І ще близько 350-400 тисяч гривень з бюджету міста виділять на облаштування нічної підсвітки костелу Святого Станіслава, який зараз реставрується коштом церковної громади.

Загалом Чортків має 4 пам’ятки архітектури національного значення та 72 пам’ятки місцевого значення.

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.