Спецпроект

IV конкурс ім. Володимира Маняка і Лідії Коваленко запрошує до участі дослідників Голодомору

У фокусі цьогорічного IV Міждисциплінарного конкурсу наукових і мистецьких робіт ім. Володимира Маняка і Лідії Коваленко – індивідуальні та родинні історії епохи Голодомору, а також сенси і способи пам’ятання минулого.

Спеціальна тема Конкурсу 2019 року – «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу: історія, пам’ять, уроки на майбутнє».

Організатори очікують від конкурсантів демонстрації ґрунтовних знань у царині голодоморних студій та неформального підходу у пошуку відповіді на ключове питання: як наші знання про Голодомор можуть допомогти нам краще зрозуміти сьогодення і стати сильнішими в особистісній реалізації, обстоюванні принципів демократії та прав людини.

 

Номінації Конкурсу:

• Найкращі дослідницькі та мистецькі роботи учнів закладів загальної середньої освіти, з підномінаціями: кращі роботи учнів 5-8 класів; кращі роботи учнів 9-11 класів.

• Найкращі методичні розробки уроку/лекції та мистецькі роботи вчителів закладів загальної середньої освіти/викладачів закладів вищої освіти.

• Найкращі наукові та мистецькі роботи студентів, аспірантів, науковців (віком до 35 років).

Нагороди переможцям:

• У кожній із номінацій/підномінацій – по шість переможців, із врученням відповідно дипломів 1-го, 2-го, 3-го ступенів та грошової винагороди відповідно 5 тис. грн., 3 тис. грн., 2 тис. грн.

• Додатково у кожній із номінацій/підномінацій 10 робіт, із врученням заохочувального диплому та грошової винагороди в розмірі 1000 грн.

• Переможці Конкурсу по усіх номінаціях/підномінаціях, які здобули 1-е, 2-е, 3-є місця, запрошуватимуться до столиці України м. Києва на урочисту церемонію нагородження.

• Для всіх конкурсантів – електронні Дипломи учасників (за додатковим зверненням до Організаторів).

На Конкурс подаються лише оригінальні, раніше неопубліковані/неоприлюднені наукові та мистецькі роботи.

Наукові та мистецькі роботи приймаються на Конкурс до 1 листопада, підведення підсумків, оголошення переможців – до 10 листопада, нагородження переможців – останній тиждень листопада 2019 року.

Конкурсні роботи просимо надсилати:

• Поштою (виключно для творів образотворчого мистецтва): 02068, м. Київ, а/с 74, із позначенням «ІV Міжнародний міждисциплінарний конкурс – 2019».

• Електронною поштою (відповідно до номінацій):

Найкращі роботи учнів: konkurs.mk.2019school@gmail.com

Найкращі роботи вчителів: konkurs.mk.2019teacher@gmail.com

Найкращі роботи молодих науковців: konkurs.mk.2019scholar@gmail.com

Деталі – в Положенні про конкурс та за тел.: + 38 (099) 203 21 76, e-mail: konkurs.manyaka.kovalenko@gmail.com

ДОВІДКА:

На зламі 1980-х–1990-х років, коли «офіційна історична наука» все ще перебувала під контролем комуністичної влади, роль руйнівників політико-ідеологічних міфів і виборювачів історичної правди значною мірою перебрали на себе письменники, журналісти і публіцисти.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936–1993) і Володимир Маняк (1934–1992) цілком присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Великого голоду 1932–1933 років і досягли в цій справі визначних успіхів.

З пошаною і в пам’ять про них щорічно проводиться міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових і мистецьких робіт, мета якого – активізація наукової, творчої діяльності школярів і молоді у прагненнях розвивати свої знання в царині голодоморних та геноцидних студій, збереження пам’яті про голод-геноцид 1932–1933 років та формування на цій основі поваги до прав людини і гуманістичних цінностей.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.