Спецпроект

IV конкурс ім. Володимира Маняка і Лідії Коваленко запрошує до участі дослідників Голодомору

У фокусі цьогорічного IV Міждисциплінарного конкурсу наукових і мистецьких робіт ім. Володимира Маняка і Лідії Коваленко – індивідуальні та родинні історії епохи Голодомору, а також сенси і способи пам’ятання минулого.

Спеціальна тема Конкурсу 2019 року – «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу: історія, пам’ять, уроки на майбутнє».

Організатори очікують від конкурсантів демонстрації ґрунтовних знань у царині голодоморних студій та неформального підходу у пошуку відповіді на ключове питання: як наші знання про Голодомор можуть допомогти нам краще зрозуміти сьогодення і стати сильнішими в особистісній реалізації, обстоюванні принципів демократії та прав людини.

 

Номінації Конкурсу:

• Найкращі дослідницькі та мистецькі роботи учнів закладів загальної середньої освіти, з підномінаціями: кращі роботи учнів 5-8 класів; кращі роботи учнів 9-11 класів.

• Найкращі методичні розробки уроку/лекції та мистецькі роботи вчителів закладів загальної середньої освіти/викладачів закладів вищої освіти.

• Найкращі наукові та мистецькі роботи студентів, аспірантів, науковців (віком до 35 років).

Нагороди переможцям:

• У кожній із номінацій/підномінацій – по шість переможців, із врученням відповідно дипломів 1-го, 2-го, 3-го ступенів та грошової винагороди відповідно 5 тис. грн., 3 тис. грн., 2 тис. грн.

• Додатково у кожній із номінацій/підномінацій 10 робіт, із врученням заохочувального диплому та грошової винагороди в розмірі 1000 грн.

• Переможці Конкурсу по усіх номінаціях/підномінаціях, які здобули 1-е, 2-е, 3-є місця, запрошуватимуться до столиці України м. Києва на урочисту церемонію нагородження.

• Для всіх конкурсантів – електронні Дипломи учасників (за додатковим зверненням до Організаторів).

На Конкурс подаються лише оригінальні, раніше неопубліковані/неоприлюднені наукові та мистецькі роботи.

Наукові та мистецькі роботи приймаються на Конкурс до 1 листопада, підведення підсумків, оголошення переможців – до 10 листопада, нагородження переможців – останній тиждень листопада 2019 року.

Конкурсні роботи просимо надсилати:

• Поштою (виключно для творів образотворчого мистецтва): 02068, м. Київ, а/с 74, із позначенням «ІV Міжнародний міждисциплінарний конкурс – 2019».

• Електронною поштою (відповідно до номінацій):

Найкращі роботи учнів: konkurs.mk.2019school@gmail.com

Найкращі роботи вчителів: konkurs.mk.2019teacher@gmail.com

Найкращі роботи молодих науковців: konkurs.mk.2019scholar@gmail.com

Деталі – в Положенні про конкурс та за тел.: + 38 (099) 203 21 76, e-mail: konkurs.manyaka.kovalenko@gmail.com

ДОВІДКА:

На зламі 1980-х–1990-х років, коли «офіційна історична наука» все ще перебувала під контролем комуністичної влади, роль руйнівників політико-ідеологічних міфів і виборювачів історичної правди значною мірою перебрали на себе письменники, журналісти і публіцисти.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936–1993) і Володимир Маняк (1934–1992) цілком присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Великого голоду 1932–1933 років і досягли в цій справі визначних успіхів.

З пошаною і в пам’ять про них щорічно проводиться міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових і мистецьких робіт, мета якого – активізація наукової, творчої діяльності школярів і молоді у прагненнях розвивати свої знання в царині голодоморних та геноцидних студій, збереження пам’яті про голод-геноцид 1932–1933 років та формування на цій основі поваги до прав людини і гуманістичних цінностей.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.