У Чернігові виявили поховання ХІ-ХІІ століть. ФОТО

У центрі Чернігова археологи виявили поховання та рештки забудови ХІ-ХІІ ст.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на археолога Ігоря Ігнатенка.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

Так, проїжджаючи проспектом Перемоги, археолог помітив, що будівельники ведуть роботи з перекладання тротуарів біля «Діамонд-клубу» без повідомлення про це археологів.

«Підняв галас. Завдяки підтримці небайдужих людей із департаменту культури, відділу охорони пам’яток археології Чернігівської обласної ради, підприємства «Старожитності Полісся», Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАН України, вдалося призупинити роботи з реконструкції тротуару до проведення зачищення й фіксації археологічних об’єктів на цій ділянці», — зауважив Ігнатенко.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

За його словами, початок робіт продемонстрував, що на цьому місці був могильник, можливо курганний. Потім тут існувала житлова чи господарча забудова вже у ХІІІ ст.

Культурний шар цієї доби був знищений при попередніх реконструкціях, але ґрунт із цього шару трапляється у перевідкладеному вигляді у пізніших перекопах, причому кераміки пізнішої за ХІІІ ст. взагалі немає, схоже, що до того часу як у ХХ ст. стали організовано вивозити сміття на полігони, тут не було інтенсивної людської діяльності.

Під час робіт археологи виявили поховання, можливо, ХІ-ХІІ ст. Збереглися цвяхи від труни й ніж поряд, що свідчить про ймовірність захоронення заможного на той час чоловіка.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

«Розкопане поховання відноситься десь до ХІІ ст. Біля нього виявлені сліди паркану й будівель того ж періоду», — прокоментував археолог.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.