У Чернігові виявили поховання ХІ-ХІІ століть. ФОТО

У центрі Чернігова археологи виявили поховання та рештки забудови ХІ-ХІІ ст.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на археолога Ігоря Ігнатенка.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

Так, проїжджаючи проспектом Перемоги, археолог помітив, що будівельники ведуть роботи з перекладання тротуарів біля «Діамонд-клубу» без повідомлення про це археологів.

«Підняв галас. Завдяки підтримці небайдужих людей із департаменту культури, відділу охорони пам’яток археології Чернігівської обласної ради, підприємства «Старожитності Полісся», Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАН України, вдалося призупинити роботи з реконструкції тротуару до проведення зачищення й фіксації археологічних об’єктів на цій ділянці», — зауважив Ігнатенко.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

За його словами, початок робіт продемонстрував, що на цьому місці був могильник, можливо курганний. Потім тут існувала житлова чи господарча забудова вже у ХІІІ ст.

Культурний шар цієї доби був знищений при попередніх реконструкціях, але ґрунт із цього шару трапляється у перевідкладеному вигляді у пізніших перекопах, причому кераміки пізнішої за ХІІІ ст. взагалі немає, схоже, що до того часу як у ХХ ст. стали організовано вивозити сміття на полігони, тут не було інтенсивної людської діяльності.

Під час робіт археологи виявили поховання, можливо, ХІ-ХІІ ст. Збереглися цвяхи від труни й ніж поряд, що свідчить про ймовірність захоронення заможного на той час чоловіка.

 
Фото: Ігоря Ігнатенка

«Розкопане поховання відноситься десь до ХІІ ст. Біля нього виявлені сліди паркану й будівель того ж періоду», — прокоментував археолог.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".