Мінкультури запускає проект E-обліку пам’яток України

У Міністерстві культури відбулася презентація пілотного проекту впровадження електронного обліку об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України".

Пілот буде реалізовано на базі Вінницької області, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

“Електронна платформа і облік об’єктів культурної спадщини, де б можна було у зручний спосіб створити цю базу, розкласти по організації, по тому, який стан був, яка ситуація по реставраційних об’єктах…

Це зараз нам потрібно. Тому ми сьогодні говоримо про початок пілотного проекту, до якого залучено багато фахівців”, - сказав міністр культури Євген Нищук.

Він зазначив, що у 2017 році після тривалого блокування був оновлений сам реєстр об’єктів культурної спадщини. Тоді, за його словами, до реєстру внесли сотні пам’яток як національного, так і місцевого значення.

“Це дає елементарну відповідальність за конкретний об’єкт і дає можливість зберегти і врятувати ці об’єкти від знищення, від руйнації, від вандальної реконструкції”, - пояснив Нищук.

Віце-президент НАН України Сергій Пирожков зазначив, що створення електронного обліку об’єктів культурної спадщини є презентацією України всьому світу.

"У нас є багато пам'яток, багато письмових документів, але коли є електронна база даних, то ми одразу відкриваємо наші пам’ятки для використання або знайомства усьому світу", - сказав Пирожков.

Начальник відділу культурно-мистецьких установ управління культури і мистецтв Вінницької ОДА Валентина Троян зазначила, що проект є унікальним та важливим для України, і він розпочинається саме на Вінниччині, що є великою відповідальність для регіону.

"Сьогодні у Вінницькій області нараховується більше 3300 об’єктів культурної спадщини, з них 128 є пам’ятками національного значення. Для області це дуже важливо. Ми розуміємо відповідальність цього проекту та його серйозність", - сказала Троян.

За її словами, цей проект дасть можливість тергромадам швидко знаходити інформацію щодо наявності об’єктів культурної спадщини на їхній території. Також правоохоронним органам буле легше перешкоджати їх руйнуванню.

Як зауважив географ, член НАНУ Леонід Руденко, Мінкультури створило перший такий проект, який дасть змогу побачити кінцевий результат функціонування електронного реєстру тих об’єктів, за які відповідальне міністерство.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.