АНОНС: Прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?»

25 червня в конференц-залі інформаційної агенції «Гал-Інфо» відбудеться прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?».

На прес-конференції презентують концепцію облаштування Парку на території пам’ятки археології, а також проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці».

Учасники прес-конференції:

Василь Петрик - кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород»;

Наталя Войцещук - керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Віра Гупало - доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Андрій Романишин - т. в. о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

У 2018 році в селі Звенигород, що за 25 км від Львова, стартував проект облаштування першого в Україні історико-культурного парку на території пам’ятки археології національного значення «Городище літописного міста Звенигород». Проект переміг у конкурсі ініціатив регіонального розвитку, і на його реалізацію у рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС виділять орієнтовно 12 млн грн. Замовником проекту є департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Офіційне відкриття парку заплановане орієнтовано на 2020 рік.

У 2019 році проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» від ПП «Белзький мур» став одним з переможців у конкурсній програмі Українського культурного фонду «Створюємо інноваційний культурний продукт». Завдяки підтримці УКФ, а також за співфінансування Пустомитівської районної ради та Львівської ОДА буде створено, 3D-реконструкцію княжої столиці XI - першої половини XIII ст., бренд-бук, проморолик Парку та проведено кілька презентацій в Україні та за кордоном.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду спрямовується та координується Міністерством культури України. 

25 червня, вівторок, 11.00

Місце: конференц-зала інформаційної агенції «Гал-Інфо»  (м. Львів, пл. Міцкевича, 8)

Вхід вільний.

Контакти: +38 (097) 07 888 49, drevnij.zvenyhorod@gmail.com

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.