Вперше опубліковані оригінали таємних протоколів «Пакту Молотова-Ріббентропа». ФОТО

Російський фонд «Історична пам’ять» уперше опублікував радянські оригінали Договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, що був укладений 23 серпня 1939 року, а також секретний додатковий протокол до нього.

Як пише UA.NEWS, документи віддруковані на друкарській машинці, під ними стоять підписи наркома закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова і міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа, повідомляється на сайті фонду «Історична пам’ять».

 
Більше фото церемонії підписання дивіться у публікації "Пакт Молотова-Ріббентропа: коли Вікіпедія помиляється"

У секретному додатковому протоколі до Договору про ненапад зазначається, що сторони домовилися «про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі», а також територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав і Польщі. Також встановлено межі сфер інтересів.

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (також відомий як пакт Молотова – Ріббентропа) – міжурядова угода, підписана 23 серпня 1939 року керівниками зовнішньополітичних відомств двох країн.

Сторони угоди зобов’язувалися утримуватися від нападу одне на одного і дотримуватися нейтралітету в разі, якщо одна з них ставала об’єктом військових дій третьої сторони.

 

Учасники пакту також відмовлялися від союзних відносин з іншими державами, які «прямо або побічно спрямовані проти іншої сторони».

До договору додавався секретний додатковий протокол про розмежування сфер інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичної перебудови». Протокол передбачав віднесення Латвії, Естонії, Фінляндії, східних «областей, що входять до складу Польської держави», і Бессарабії до сфери інтересів СРСР. Натомість Литва і західна частина Польщі відносилися до сфери інтересів Німеччини.

 

Угода призвела до окупації Польщі нацистською Німеччиною та радянською армією 1 вересня 1939 року і призвела до подальшого розділу країни. Ця дата вважається офіційним початком Другої світової війни.

У 1940 році до складу СРСР увійшли країни Прибалтики, Бессарабія і Північна Буковина, а також частина фінської території (внаслідок радянсько-фінської війни).

Угода втратила чинність після нападу нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.