Вперше опубліковані оригінали таємних протоколів «Пакту Молотова-Ріббентропа». ФОТО

Російський фонд «Історична пам’ять» уперше опублікував радянські оригінали Договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, що був укладений 23 серпня 1939 року, а також секретний додатковий протокол до нього.

Як пише UA.NEWS, документи віддруковані на друкарській машинці, під ними стоять підписи наркома закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова і міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа, повідомляється на сайті фонду «Історична пам’ять».

 
Більше фото церемонії підписання дивіться у публікації "Пакт Молотова-Ріббентропа: коли Вікіпедія помиляється"

У секретному додатковому протоколі до Договору про ненапад зазначається, що сторони домовилися «про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі», а також територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав і Польщі. Також встановлено межі сфер інтересів.

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (також відомий як пакт Молотова – Ріббентропа) – міжурядова угода, підписана 23 серпня 1939 року керівниками зовнішньополітичних відомств двох країн.

Сторони угоди зобов’язувалися утримуватися від нападу одне на одного і дотримуватися нейтралітету в разі, якщо одна з них ставала об’єктом військових дій третьої сторони.

 

Учасники пакту також відмовлялися від союзних відносин з іншими державами, які «прямо або побічно спрямовані проти іншої сторони».

До договору додавався секретний додатковий протокол про розмежування сфер інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичної перебудови». Протокол передбачав віднесення Латвії, Естонії, Фінляндії, східних «областей, що входять до складу Польської держави», і Бессарабії до сфери інтересів СРСР. Натомість Литва і західна частина Польщі відносилися до сфери інтересів Німеччини.

 

Угода призвела до окупації Польщі нацистською Німеччиною та радянською армією 1 вересня 1939 року і призвела до подальшого розділу країни. Ця дата вважається офіційним початком Другої світової війни.

У 1940 році до складу СРСР увійшли країни Прибалтики, Бессарабія і Північна Буковина, а також частина фінської території (внаслідок радянсько-фінської війни).

Угода втратила чинність після нападу нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.