Вперше опубліковані оригінали таємних протоколів «Пакту Молотова-Ріббентропа». ФОТО

Російський фонд «Історична пам’ять» уперше опублікував радянські оригінали Договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, що був укладений 23 серпня 1939 року, а також секретний додатковий протокол до нього.

Як пише UA.NEWS, документи віддруковані на друкарській машинці, під ними стоять підписи наркома закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова і міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа, повідомляється на сайті фонду «Історична пам’ять».

 
Більше фото церемонії підписання дивіться у публікації "Пакт Молотова-Ріббентропа: коли Вікіпедія помиляється"

У секретному додатковому протоколі до Договору про ненапад зазначається, що сторони домовилися «про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі», а також територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав і Польщі. Також встановлено межі сфер інтересів.

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (також відомий як пакт Молотова – Ріббентропа) – міжурядова угода, підписана 23 серпня 1939 року керівниками зовнішньополітичних відомств двох країн.

Сторони угоди зобов’язувалися утримуватися від нападу одне на одного і дотримуватися нейтралітету в разі, якщо одна з них ставала об’єктом військових дій третьої сторони.

 

Учасники пакту також відмовлялися від союзних відносин з іншими державами, які «прямо або побічно спрямовані проти іншої сторони».

До договору додавався секретний додатковий протокол про розмежування сфер інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичної перебудови». Протокол передбачав віднесення Латвії, Естонії, Фінляндії, східних «областей, що входять до складу Польської держави», і Бессарабії до сфери інтересів СРСР. Натомість Литва і західна частина Польщі відносилися до сфери інтересів Німеччини.

 

Угода призвела до окупації Польщі нацистською Німеччиною та радянською армією 1 вересня 1939 року і призвела до подальшого розділу країни. Ця дата вважається офіційним початком Другої світової війни.

У 1940 році до складу СРСР увійшли країни Прибалтики, Бессарабія і Північна Буковина, а також частина фінської території (внаслідок радянсько-фінської війни).

Угода втратила чинність після нападу нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище