В уряді готують санкції проти установ, що ведуть незаконні розкопки в Криму

Міністерство окупованих територій та переміщених осіб ініціює введення санкцій до 28 наукових і музейних установ, які ведуть незаконні археологічні розкопки в окупованому Криму.

Про це повідомляє «Українська Правда» із посиланням на прес-службу міністерства.

Фото ілюстративне. Херсонес Таврійський
Фото ілюстративне. Херсонес Таврійський

За її даними, проект відповідного акту направлено на погодження до заінтересованих органів державної влади, після чого він буде спрямований на розгляд уряду.

У відомстві розповіли, що протягом останніх 5 років Росія активно проводить незаконні археологічні розкопки на півострові. До них залучена ціла низка провідних наукових і музейних установ РФ.

"Активну участь в археологічних розкопках беруть кримські наукові установи, що були незаконно зареєстровані, як російські юридичні особи", - йдеться в повідомленні.

МінТОТ зазначає, що велика кількість таких розкопок здійснюється в межах великих інфраструктурних проектів Росії, таких як будівництво керченського мосту або так званої "траси Таврида".

У відомстві кажуть, що підставою для таких дій є "відкриті листи" (дозволи), що незаконно видаються Міністерством культури РФ.

"За період 2014-2018 років Мінкультури РФ було ухвалено більше 90 наказів про видачу дозволів на проведення археологічних розкопок на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", - розповідають в українському міністерстві.

Там кажуть, що ідентифікували низку фізосіб, що отримали дозволи на проведення незаконних археологічних розкопок, і проти них ще у березні були застосовані санкції.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.