Спецпроект

Родичі Дональда Трампа профінансували меморіал утікачам із єврейського гетто в Білорусі. ФОТО

Меморіальну стіну в пам’ять про євреїв—утікачів з гетто відкрили в Новогрудку в Білорусі 8 липня. Більшу частину фінансування надав батько зятя президента США Дональда Трампа Чарльз Кушнер.

На урочисту церемонію відкриття прибуло біля 150 осіб, у тому числі представники радника й зятя Трампа Джареда Кушнера, міністр закордонних справ Республіки Білорусь Володимир Макей і посол Великої Британії в Білорусі Фіонна Гібб, повідомляє Tut.by.

Меморіал спроектував скульптор Георгій Заборський. Таблички на стіні містять імена всіх 250 євреїв, які втекли з гетто. Ті, хто врятувався, позначені пройомами, крізь які видно ліс, тих, хто втечу не пережив, символізують цеглини, які застрягли в стіні.

Поруч – відновлений підземний хід. Стіна розташована на території Новогрудського ПТУ, поруч із ним – Музей єврейського Опору, який створили в уцілілому бараці гетто.

Нащадки учасників єврейського партизанського загону братів Бєльських, де знайшла притулок частина утікачів, розповіли історію втечі з Новогрудоцького гетто.

 
Зіновій Бєльський, нащадок організаторів партизанського загону, який прийняв утікачів з гетто

Гетто виникло в 1942 році, коли німецькі окупанти зігнали єврейське населення містечка Новогрудка (Гродненська область Білорусі) в бараки трудового табору на околиці.

Для втечі мешканці гетто за три місяці прорили 250-метровий тунель. Копали руками і ложками.

«Землю виносили в кишенях, ховали на горищі, будували подвійні стіни й засипали порожнечі, зсипали в неробочий колодязь. Людям пощастило: німці не заходили в бараки – там були бруд, неприємний запах і антисанітарія. Охоронці просто гидували», – говорить Тамара Вершицька, директор Новогрудського музею.

 
Голова МЗС РБ Володимир Макей (у центрі)

Ідея прорити тунель виникла в травні 1943 року після чергового розстрілу євреїв. Тунель укріпили дошками, провели електрику, зробили повітроводи й сигналізацію. Урешті-решт, 26 вересня в’язні вчинили втечу.

З-поміж 7 тисяч євреїв з гетто вдалося втекти біля 250. Частина з них долучилася до загону Бєльських, частина загинула. 119 євреїв вжили, доля ще 35 невідома.

 

Серед утікачів був і дідусь зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера – Зейдель. Його дружину Хіну й старшу доньку Естер німці розстріляли. Чоловік рятував ще трьох дітей – Раю, Лею і сина Хоню.

«Мама і її сестра змогли врятуватися. А Хоня загубив окуляр, розгубився і побіг після виходу з тунелю в інший бік. На жаль, німці його розстріляли. Потім дідусь і його доньки перебували в загоні Бєльських», – розповідає Хелен Зеліг, донька Леї Кушнер.

Лея, Рая і Зейдель після Другої світової війни емігрували до Америки.

 

Один із чотирьох братів Бєльських, Арон, теж приїхав на відкриття. Під час війни йому було 12 років і в загоні він виконував функції зв’язкового.

«Нашим головним завданням було врятувати людей. Один із моїх братів казав: краще врятувати 10 єврейських жінок, ніж убити одного німця», – говорить Арон, якому зараз 93 роки.

Партизанський загін братів Бєльських виник спонтанно через бажання врятувати себе і родину. Проте поступово загін розростався і став налічувати біля 700 осіб. Брати Бєльські приймали до себе всіх: і чоловіків, і жінок, і літніх людей, і інвалідів. Базувалася партизанська громада в глухому масиві Налібоцької пущі.

Озброєння загону було або трофейне, або надане радянськими чи польськими партизанами.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.