Спецпроект

Родичі Дональда Трампа профінансували меморіал утікачам із єврейського гетто в Білорусі. ФОТО

Меморіальну стіну в пам’ять про євреїв—утікачів з гетто відкрили в Новогрудку в Білорусі 8 липня. Більшу частину фінансування надав батько зятя президента США Дональда Трампа Чарльз Кушнер.

На урочисту церемонію відкриття прибуло біля 150 осіб, у тому числі представники радника й зятя Трампа Джареда Кушнера, міністр закордонних справ Республіки Білорусь Володимир Макей і посол Великої Британії в Білорусі Фіонна Гібб, повідомляє Tut.by.

Меморіал спроектував скульптор Георгій Заборський. Таблички на стіні містять імена всіх 250 євреїв, які втекли з гетто. Ті, хто врятувався, позначені пройомами, крізь які видно ліс, тих, хто втечу не пережив, символізують цеглини, які застрягли в стіні.

Поруч – відновлений підземний хід. Стіна розташована на території Новогрудського ПТУ, поруч із ним – Музей єврейського Опору, який створили в уцілілому бараці гетто.

Нащадки учасників єврейського партизанського загону братів Бєльських, де знайшла притулок частина утікачів, розповіли історію втечі з Новогрудоцького гетто.

 
Зіновій Бєльський, нащадок організаторів партизанського загону, який прийняв утікачів з гетто

Гетто виникло в 1942 році, коли німецькі окупанти зігнали єврейське населення містечка Новогрудка (Гродненська область Білорусі) в бараки трудового табору на околиці.

Для втечі мешканці гетто за три місяці прорили 250-метровий тунель. Копали руками і ложками.

«Землю виносили в кишенях, ховали на горищі, будували подвійні стіни й засипали порожнечі, зсипали в неробочий колодязь. Людям пощастило: німці не заходили в бараки – там були бруд, неприємний запах і антисанітарія. Охоронці просто гидували», – говорить Тамара Вершицька, директор Новогрудського музею.

 
Голова МЗС РБ Володимир Макей (у центрі)

Ідея прорити тунель виникла в травні 1943 року після чергового розстрілу євреїв. Тунель укріпили дошками, провели електрику, зробили повітроводи й сигналізацію. Урешті-решт, 26 вересня в’язні вчинили втечу.

З-поміж 7 тисяч євреїв з гетто вдалося втекти біля 250. Частина з них долучилася до загону Бєльських, частина загинула. 119 євреїв вжили, доля ще 35 невідома.

 

Серед утікачів був і дідусь зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера – Зейдель. Його дружину Хіну й старшу доньку Естер німці розстріляли. Чоловік рятував ще трьох дітей – Раю, Лею і сина Хоню.

«Мама і її сестра змогли врятуватися. А Хоня загубив окуляр, розгубився і побіг після виходу з тунелю в інший бік. На жаль, німці його розстріляли. Потім дідусь і його доньки перебували в загоні Бєльських», – розповідає Хелен Зеліг, донька Леї Кушнер.

Лея, Рая і Зейдель після Другої світової війни емігрували до Америки.

 

Один із чотирьох братів Бєльських, Арон, теж приїхав на відкриття. Під час війни йому було 12 років і в загоні він виконував функції зв’язкового.

«Нашим головним завданням було врятувати людей. Один із моїх братів казав: краще врятувати 10 єврейських жінок, ніж убити одного німця», – говорить Арон, якому зараз 93 роки.

Партизанський загін братів Бєльських виник спонтанно через бажання врятувати себе і родину. Проте поступово загін розростався і став налічувати біля 700 осіб. Брати Бєльські приймали до себе всіх: і чоловіків, і жінок, і літніх людей, і інвалідів. Базувалася партизанська громада в глухому масиві Налібоцької пущі.

Озброєння загону було або трофейне, або надане радянськими чи польськими партизанами.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.