Дослідники з України, Німеччини та США в Більському городищі знайшли артефакти залізного віку. ФОТО

Археологи V Міжнародної літньої польової археологічної школи дослідили 18 поховань раннього залізного віку на Полтавщині. Знахідками дослідників стали уламки посуду, прикраси та рідкісна мушля каурі.

Дослідження проводили на території Більського городища (Котелевський район Полтавської області) з 17 червня по 5 липня 40 археологів і волонтерів з Києва, Харкова, Дніпра, Черкас, Полтавщини, Донеччини й навіть Німеччини та США, повідомляє сайт історико-культурного заповідника "Більськ".

Керівником школи був к. і. н. Денис Гречко, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАНУ.

 
історико-культурний заповідник "Більськ"

В урочищі Барвінкова гора на території ґрунтового могильника епохи раннього залізного віку археологи виявили та дослідили 18 поховань (1 — чоловіче, решта — жіночі та дитячі), а також 7 господарських ям.

 
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Серед знайдених артефактів – уламки глиняного ліпного посуду та античних амфор, бронзові сережки, імпортне склопастове намисто, рідкісна мушля каурі.

 
Уламки амфори з розкопок
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Мушля каурі. Такі мушлі в давнину використовувалися як платіжний засіб, зокрема у Київській Русі в XII–XIV століттях
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Античне склопастове намисто
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Також учасники Школи розвідали територію Більського городища й заклали розкоп на скіфському могильнику в урочищі Безодня, щоб перевірити дані геомагнітної зйомки. Тут учасники дослідження змогли опанувати георадарну зйомку землі та знімали об'єкти культурної спадщини з квадрокоптера, за допомогою тахеометра й нівеліра.

 
Бронзова сережка
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Міжнародна літня польова археологічна школа заснована 2015 року історико-культурним заповідником "Більськ" спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України.

Вона об’єднує професійних археологів та шанувальників древньої історії з усієї України та близького зарубіжжя.

Мушля каурі

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".