У Москві горів архів мистецтва і літератури

У п’ятницю спалахнув четвертий поверх будівлі РГАЛІ у Москві. Площа пожежі сягала 150 квадратних метрів, проте вогонь загасили пожежники.

Ніхто з людей не постраждав – їх евакуювали до прибуття вогнеборців, повідомляє "Інтерфакс".

Вогонь лютував у будівлі, в якій зберігалися документи державних установ, розповів керівник Федеральної архівної агенції (Росархіву) Андрій Артізов. Особових фондів письменників та інших діячів культури не було.

 
Вогнем був охоплений четвертий поверх архіву, решта приміщень не постраждали
ТАСС

Шкоду будівлі та документам пожежники змогли мінімізувати.

Голова Росархіву підкреслив, що він не має даних про те, що конкретно згоріло. Проте він визнав, що під час гасіння були залиті документи і їх доведеться відновлювати. Щодо обсягів пошкодженого, Артізов назвав цифру "порядку двохсот одиниць зберігання".

Спеціалісти архіву разом з експертами вже взялися за ліквідацію наслідків пожежі.

ДОВІДКА:

Російський державний архів літератури і мистецтва (рос. РГАЛІ) в Москві – найбільше сховище Росії, в якому зосереджені найбагатші матеріали з історії російської літератури, музики, театру, кіно, образотворчого мистецтва й архітектури. Архів створили в 1941 році.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.