В Угорщині натрапили на ймовірну гробницю короля. ФОТО

Археологи переконані, що виявили могилу другого короля Угорщини Петра Орсеоло (1011-1059-ті).

Чоловік походив із давнього венеціанського роду воєначальників Візантійської імперії. Знахідку розкопали у склепі собору св. Петра і Павла у місті Печ, Угорщина. У гробниці не знайшли жодних залишків. Їх навмисно перенесли століттями пізніше, повідомляє Газета.UA із посиланням на The History Blog.

 
Фото: hungarytoday.hu

Команда вчених із музею Януса, що у Паннонії, сподівалася знайти місце розташування першого собору. За літописами, його побудували у XI ст. Їм вдалося виявити стіну під криптою, яка належала первісній будівлі давнього храму. Поруч за стіною знайшли порожню могилу.

В Угорщині у церковних склепах ховали лише засновників храмів або королів. Проте при будівництві нового храму залишки обережно зняли для перенесення на нове місце.

Вчені встановили, що є тільки 2 ймовірні кандидати, яким могла належали ця гробниця: король Петро Орсеоло або Блаженний Мавр, другий єпископ Печу.

Проте Мавр помер близько 1075-го після будівництва сучасної церкви. Тому археологи переконані, що це могила саме короля Угорщини. Остаточну відповідь дасть подальше вивчення гробниці.

 
Фото: hungarytoday.hu

Археологічні розкопки крипт виявили залишки римського цвинтаря кінця IV ст. Вони припускають, що християнські практики досягли цього району Угорщини набагато раніше, ніж вважалося.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.