УІНП отримав повний текст рішення суду по проспектах Бандери і Шухевича та готує апеляцію

Український інститут національної пам’яті отримав повний текст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери і Романа Шухевича та здійснює підготовку апеляції.

Як повідомляє УІНП, із повним текстом рішення суду по проспектах можна ознайомитися у Єдиному реєстрі судових рішень за посиланням.

 

Нагадаємо, що 25 червня, cуд частково задовольнив позовні вимоги двох громадських організацій, скасувавши рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича. Суддя – Олеся Миколаївна Чудак.

Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак вважає, що внесок Степана Бандери, очільника українського визвольного руху, та Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії, в боротьбу за державність і незалежність України був визначальним, а тому їх імена обов’язково мають бути увічнені в назвах вулиць столиці.

«Перейменування цих проспектів у Києві відбулося за встановленою законодавством процедурою. Питання розглядалось консультативно-дорадчою комісією, комісіями Київради, відбулося громадське обговорення, проголосували депутати.

Відтак ми будемо оскаржувати це рішення суду та загалом протидіяти будь-яким іншим можливим спробам реваншу проросійських сил в Україні».

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року.

УІНП звертає увагу, що згідно з законодавством, держава має сприяти увічненню пам’яті про борців за незалежність України у XX столітті у назвах об’єктів топоніміки населених пунктів.

Степан Бандера і Роман Шухевич належать до цієї категорії осіб. Про це йдеться у Законі України “Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті”.

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

Український підрозділ у Зимовій війні: правда чи легенда

Формування українського добровольчого підрозділу, якщо пропозицію про нього й було надано фінському командуванню, не здійснили через брак часу, підготованих кадрів та фінансів.