УІНП отримав повний текст рішення суду по проспектах Бандери і Шухевича та готує апеляцію

Український інститут національної пам’яті отримав повний текст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери і Романа Шухевича та здійснює підготовку апеляції.

Як повідомляє УІНП, із повним текстом рішення суду по проспектах можна ознайомитися у Єдиному реєстрі судових рішень за посиланням.

 

Нагадаємо, що 25 червня, cуд частково задовольнив позовні вимоги двох громадських організацій, скасувавши рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича. Суддя – Олеся Миколаївна Чудак.

Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак вважає, що внесок Степана Бандери, очільника українського визвольного руху, та Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії, в боротьбу за державність і незалежність України був визначальним, а тому їх імена обов’язково мають бути увічнені в назвах вулиць столиці.

«Перейменування цих проспектів у Києві відбулося за встановленою законодавством процедурою. Питання розглядалось консультативно-дорадчою комісією, комісіями Київради, відбулося громадське обговорення, проголосували депутати.

Відтак ми будемо оскаржувати це рішення суду та загалом протидіяти будь-яким іншим можливим спробам реваншу проросійських сил в Україні».

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року.

УІНП звертає увагу, що згідно з законодавством, держава має сприяти увічненню пам’яті про борців за незалежність України у XX столітті у назвах об’єктів топоніміки населених пунктів.

Степан Бандера і Роман Шухевич належать до цієї категорії осіб. Про це йдеться у Законі України “Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті”.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін