Суд в Амстердамі не виніс рішення щодо «скіфського золота»

Апеляційний суд Амстердама 16 липня не зміг винести рішення у справі про «скіфське золото» та попросив додаткову інформацію щодо спору України та окупаційної адміністрації музеїв анексованого Росією Криму.

Зазначається, що остаточне рішення суд може винести за 6-9 місяців – повідомляє Громадське.

 
ФОТО: "ЗАБУТА СПАДЩИНА"

«Сторони представили свої думки з поясненнями і думками експертів, але Апеляційному суду необхідна додаткова інформація. Сторонам надається два місяці для надання запитуваної інформації. Потім суд розгляне справу далі. Остаточне рішення можна очікувати через 6-9 місяців», — йдеться в повідомленні суду.

У березні Апеляційний суд Амстердама назвав орієнтовною датою винесення рішення у справі про «скіфське золото» — 11 червня, але потім термін змінили на липень.

11 березня суд почав розглядати апеляцію музеїв окупованого Росією Криму на рішення про повернення Україні колекції «скіфського золота».

У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв з колекції «Крим – золотий острів у Чорному морі» (так зване «скіфське золото») повинні бути повернуті в Україну.

Колекцію «скіфського золота» вивезли з Криму на виставку в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі на початку лютого 2014 року, ще до того, як півострів незаконно анексувала Росія. У зв’язку з анексією Росією Криму (яку Нідерланди не визнають) виник спір, кому повертати кримську колекцію.

Україна вимагала від музею повернути експонати.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.