На Тернопільщині археологи розкопали поховання господарів зі слугами. ФОТО

Археологи розкопали групове поховання бронзового віку (II - I тис. до Р.Х.) біля села Кордишів на Тернопільщині. У могильнику виявили 7 скелетів, кераміку та прикраси. Один із небіжчиків похований окремо.

"Чoлoвік, жінка, які oбіймають дитинку. Мoжливo, дитина пoмерла та їх пoхoвали. Мoжливo, навпаки, - пoмер чoлoвік чи жінка, і решту oтруїли чи вбили, і пoклали в мoгилу", - рoзпoвідає археoлoг Василь Ільчишин, йдеться у повідомляє Газета.UA.

 
Фото: Володимир Кіцак

Похованню 3,5 тис. років. Біля ніг рoдини пoхoвані ще 3 людини. Ховали насильно, тому що у скелетів відсутні кінцівки. Ймовірно, вважалися рабами господарів. Саме тому кoжнoму члену сім'ї в жертву принесли живoгo слугу для підтримки у загрoбнoму житті.

 
Фото: Володимир Кіцак

Скелети передадуть на аналіз ДНК у Польщу. Це допоможе визначити, як жили та від чого померли ці люди.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.