У Любліні відкриють Музей східних земель колишньої Речі Посполитої

Історія, ідентичність, привабливість, мультикультурність колишніх Східних Кресів мають представити в постійній експозиції Музею східних земель колишньої Речі Посполитої, який створюється в Любліні. Почалися громадські консультації щодо форми цього закладу.

Про це повідомляє Монітор.Інфо

 

«Багато років існувала суспільна потреба створення в Польщі Музею Кресів», – заявив у п'ятницю, 28 червня, в Любліні заступник міністра культури і національної спадщини Ярослав Селін під час зустрічі, де були представлені основні ідеї щодо постійної експозиції в майбутньому музеї.

«Концепції, підготовлені істориками, музеологами та інтелігентами, дуже цікаві. Насправді це буде оповідь про тисячолітню історію Польщі, адже можна сказати, що перший контакт із територією, яку ми називаємо Східними Кресами мав місце в період ранніх П'ястів.

Ми розповідатимемо історію Кресів аж до катастрофи, якою була Друга світова війна. (...) Ця історія живе в нас, записана в культурних кодах, творах мистецтва», – заявив Селлін журналістам.

За словами заступника міністра, Люблін має передумови для того, щоби тут з'явився національний музей, зокрема, у зв'язку з функціонуванням у місті великих університетів, а також із близькістю до східного кордону і жвавими контактами з ученими з України або Литви.

У Любліні 450 років тому було укладено Люблінську унію, яка, за словами Селліна, «мала значний вплив на історію Кресів».

Згідно з концепцією, експозиція майбутнього музею розповідатиме про історію та значення східних територій у хронологічному порядку. Виставка буде розділена на кілька тематичних блоків, що представлять різні аспекти, зокрема найбільш ранній історичний контекст цих територій, ідентичність, багатство культур, націй, релігій, толерантність, привабливість цих територій, природні ресурси, а також способи вшанування цих місць, подій, фігур і культури Кресів.

Над сценарієм експозиції працюють вісім груп, до складу яких входять історики, культурознавці, літературознавці та представники інших дисциплін.

Селлін оголосив, що в найближчі місяці буде оголошено конкурс на облаштування постійної експозиції музею. «На рубежі 2019 і 2020 рр. ми вже можемо знати результати конкурсу і зможемо приступити до розробки проектно-будівельної документації», – додав заступник міністра.

Організатором нового закладу є Люблінський музей у Любліні, філією якого буде Музей східних земель. Директорка Люблінського музею Катажина Мєчковська після презентації концепції постійної виставки оголосила про початок публічних консультацій щодо форми, програми нового закладу, а також його назви.

«Програма, розміщена на сайті нашого музею, ймовірно, буде предметом обговорення істориків, мистецтвознавців, етнографів, археологів, музейних працівників. До кінця вересня ми чекаємо голосів, які спробуємо зібрати і винести на публічне обговорення», – сказала Мєчковська.

«Ми би хотіли, щоби ця установа мала освітню функцію, розповідала про Креси як місце культурної різноманітності, толерантності, прийняття, співіснування релігійних меншин», – зауважила вона.

Директорка додала, що зараз музейники проводять розвідки, збираючи експонати для майбутнього музею, який використовуватиме сучасні технології.

Музей східних земель знаходитиметься в історичному палаці Любомирських у центрі Любліна. Історія будівлі датується XVI ст. До 1805 р. палац був у приватній власності, потім він був зданий австрійському уряду для військових цілей.

Його поточна форма є результатом реконструкції у першій половині ХІХ ст., що проводилася за проектом Генріка Марконі. Після Другої світової війни він перейшов до Університету Марії Склодовської-Кюрі. Сьогодні тут знаходиться факультет політології цього навчального закладу.

Для створення нового закладу Люблінський музей завдяки субсидії Міністерства культури у розмірі майже 11 млн злотих викупив палац в університету.

Як сказав Селлін, університет буде тут працювати ще протягом наступного навчального року, а у 2020 р. почнеться реставрація та облаштування музею. «За реальними оцінками, відкриття постійної експозиції можливе у 2022–2023 рр.», – сказав Селлін.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.