In memoriam. Помер один із авторів Конституції України професор Мусіяка

Сьогодні вранці помер народних депутат кількох скликань та один із авторів Конституції України Віктор Мусіяка.

На його сторінці у "Фейсбуці" з'явився допис: "Сьогодні о 7 ранку від нас пішов Віктор Лаврентійович Мусіяка", передає українська служба Бі-Бі-Сі.

За даним видання "Лівий берег", він помер від інфаркту. 

Віктор Мусіяка народився 28 червня 1946 року в Миколаївській області.

Спершу працював фрезерувальником на миколаївському суднобудівному заводі, потім служив в армії.

 
Віктор Мусіяка
радіо свобода

У 1973 році закінчив Харківський юридичний інститут (зараз - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого) й працював там до 1990-х років на різних посадах від аспіранта до професора, завідувача кафедри і проректора.

У 1994 був обраний депутатом Верховної Ради другого скликання. Входив до групи "Реформи".

Також був першим представником президента у парламенті, а потім - віце-спікером.

У цей період він разом з іншим депутатом Михайлом Сиротою (загинув у аварії в 2008 році) були долучені до процесу розробки Конституції України.

Віктор Мусіяка зізнавався, що процес написання проекту Конституції проходив у непростих дискусіях з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.

"Відбувалося протистояння, оскільки ми, депутати й конституціоналісти, займали одну позицію, а Адміністрація президента — іншу, і вони не хотіли, щоб ми доопрацьовували проект Конституції, який, врешті-решт, й ухвалили. В АП на вересень 1996-го готували референдум, і вже було підписано відповідний указ про такий проект, який передбачав абсолютну президентську владу", - розповідав він у 2016 році в інтерв'ю газеті "День".

Через це Віктор Мусіяка пішов з посади представника президента у Верховній Раді.

 
радіо "нв"

"А вже 27 червня [1996 року] зранку ми розпочали засідання Верховної Ради, яке закінчилося зранку 28 червня ухваленням української Конституції. Фактично за добу ми відпрацювали пленарний тиждень", - пригадував він.

"Тоді ми були романтиками і вважали, що ухвалили Основний Закон, за яким віднині житимуть суспільство і влада. Вийшло ж 20 років боротьби", - додавав один з "батьків Конституції.

У 1998 році Мусіяка знову балотувався до Верховної Ради на чолі блоку "Вперед, Україно!", але до парламенту не потрапив.

Ще раз він став депутатом у 2002 році у складі блоку "Наша Україна". Згодом ще раз балотувався до парламенту разом з партією "Вперед, Україно!", але до Ради не потрапив.

Пізніше займався викладацькою та науковою діяльністю, був професором Національного університету "Києво-Могилянська академія" та науковий консультант Центру Разумкова з правових питань. Автор біля 120 наукових праць.

Також був членом Конкурсної комісії, яка висунула кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро.

"Кожна нова влада ігнорує Конституцію та підлаштовує її під себе, щоби показуватися світові цивілізованою. Адже світ дивиться, як виконується Основний закон", - розповідав Віктор Мусіяка в одному з останніх своїх інтерв'ю "Українському радіо" на День Конституції у 2019 році.

"І головне: в Конституції зараз мають бути механізми відповідальності за її порушення, передусім, очільниками влади. Бо, наприклад, прийшов новий президент і, щоб здаватися відкритим, одразу подав проект закону про імпічмент. Що з того, коли в Конституції закріплена інша, неможлива процедура. Треба було одразу вносити проект змін до Конституці", - оцінював він вже дії президента Зеленського.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.