В ізраїльській пустелі знайшли одну з найстаріших мечетей світу. ФОТО

Археологи знайшли одну з найдавніших у світі мечетей. Її побудували близько 1200 років тому в пустелі Негев в Ізраїлі.

Руїни храму, датовані сьомим або восьмим століттями, знайшли археологи в бедуїнському поселенні Рахат, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Управління з питань старожитностей Ізраїлю (IAA) повідомляє, що мечеть виявили під час будівельних робіт у цьому районі.

Це перша відома мечеть з тих часів у цьому районі, що конкурує за віком з тими, яких знаходили в Мецці та Єрусалимі, повідомляє IAA.

Керівники розкопок Джон Селігман і Шахар Зур розповіли, що така мечеть буде "рідкісним відкриттям у будь-якій точці світу".

Прямокутної форми споруда була відкритого типу й мала міхраб — молитовну нішу, яка вказує напрямок на південь до Мекки, найсвятішого міста ісламу.

 
Фундамент мечеті знайденої в пустелі Негев
Управління з питань старожитностей Ізраїлю

"Ці елементи свідчать про те, для чого цю споруду використовували багато років тому", - сказав Селігман.

Це одна з перших мечетей, побудованих після приходу ісламу на територію Ізраїлю, коли араби завоювали цю візантійську провінцію в 636 році, відзначає експерт з ранньої ісламської історії Гедеон Авні.

"Відкриття поселення і мечеті в його околицях є вагомим внеском у вивчення історії країни в той бурхливий період", - сказав він.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.