Франція знайшла свою субмарину через півстоліття після її зникнення

Пошукова експедиція знайшла французький підводний човен "Мінерва", зниклий понад 50 років тому.

Про це повідомила у "Твіттері" міністр оборони Франції Флоранс Парлі, передає Бі-Бі-Сі Україна

"Ми щойно знайшли "Мінерву",зазначила пані Парлі у "Твіттері". - Це успіх, полегшення і технічний подвиг. Думаю про родини, які так довго чекали на цей момент".

 
Екіпаж підводного човна, фото 1965 року
AFP

Субмарина "Мінерва" зникла поблизу порту Тулон (південне узбережжя Франції) в січні 1968 року. Екіпаж підводного човна складався з 52 моряків.

Усі попередні спроби знайти човен закінчувалися нічим. Нову пошукову операцію організували на прохання родин моряків.

Пошукова команда наново проаналізувала відомості про аварію, зокрема дані про течії, щоб за допомогою нових технологій знайти місце, де міг затонути човен.

Безпосередньо підводний човен виявив кобарель приватної американської компанії Ocean Infinity за 45 км від Тулона на глибині 2370 м.

Точної причини аварії "Мінерви" ніколи не повідомлялося.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.