Спецпроект

Українські науковці отримають доступ до 4000 свідчень про Голокост з бібліотеки Єлю

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies. BYHMC став партнерською організацією архіву і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Про це повідомила "Історчиній правді" прес-служба BYHMC.

У Fortunoff Video Archive зібрано понад 4000 інтерв'ю зі свідками Голокосту. Кілька сотень із них стосуються України, зокрема, масових розстрілів у Бабиному Яру. Багатьох свідків подій Голокосту в Україні, чиї інтерв'ю зберігаються в цьому архіві, вже немає серед живих, тому зібрані спогади мають неоціненне значення для дослідників.

 

 Fortunoff Video Archive надає доступ до своєї колекції лише через партнерські установи по всьому світу. З липня 2019 року такою другою в Україні установою став Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Відтепер українські дослідники зможуть переглядати відеосвідчення з приміщення центру в Києві.

"Співпраця з Fortunoff Video Archive є частиною проекту усної історії, який втілює BYHMC, ― розповідає Яна Барінова, виконавчий директор та директор зі стратегії центру. ­― Ми прагнемо створити найбільш повне онлайн-зібрання усних свідчень про Голокост в Україні. Надання українським науковцям доступу до записаних свідчень, що зберігаються в колекціях закордонних архівів, один з етапів цієї роботи".

Щоб отримати доступ до колекції Fortunoff Video Archive, треба пройти таку процедуру:

Крок 1. Знайдіть свідчення в каталозі (з метою гарантування приватності прізвища респондентів скорочені до перших літер);

Крок 2. Натисніть кнопку запиту свідчення або відеозапису;

Крок 3. Зареєструйтся або залогінтеся;

Крок 4. Отримайте підтвердження запиту.

Докладніші інструкції англійською мовою ― за посиланням. Щодо роботи в приміщенні центру можна звертатися за електронною адресою: oralhistory@babynyar.org.

Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies вже 40 років записує, збирає і зберігає свідчення про Голокост. З 1981 року колекція архіву зберігається в бібліотеці Єльського університету. Зараз вона налічує 12 000 годин записів різними мовами та охоплює свідчення тих, хто вижив ― євреїв, ромів, синті, свідків Єгови, політичних в'язнів, тих, хто чинив опір режиму, рятівників та військових зі збройних сил союзників.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) — некомерційна освітня організація, мета якої гідно вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру, збудувавши інноваційний меморіальний центр у Києві, та сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.