170 замучених. На Житомирщині знайшли братську могилу жертв комуністів. ФОТО

У Житомирській області виявили масове поховання жертв більшовицького терору, жорстоко замордованих під час "воєнного комунізму". З-поміж 170 нещасних ідентифікували рештки імовірно 120 дітей.

Братську могилу виявили пошуковці об'єднання "Пошук" біля с. Шумськ, повідомляє "Лівий берег".

 

Значна частина останків мають великі пошкодження й належать жінкам і дітям. З-поміж близько 170 скелетованих останків, 120, імовірно, - це діти, а решта - жінки та літні чоловіки. За словами досілдників, це ще не кінцева цифра.  Більшість похованих були замучені приблизно в 1919-1921 роках, в період війни радянської Росії з Українською Народною Республікою та становлення комуністичного режиму в Україні.

 

На страшну знахідку натрапили шукачі монет, які й повідомили голову об'єднання "Пошук" Олександра Ловінюка.

"Те, що побачили, коли почали копати, це був жах просто. Вони заколоті багнетами, простромлені шаблями, зарубані сокирами. Там такі пошкодження - кістки перерубана навпіл, на голові від шабель удари, де за раз не вбили - добивали, скроні пробиті. Дуже багато дітей. Зі 170 осіб - близько 120, напевно, дітей. Діти різного віку, починаючи від немовлят і закінчуючи такими 13-15 років", - розповів Ловінюк.

 

Дослідники висунули версію, що вбиті цивільні були жертвами комуністичного терору. На користь цього свідчать знайдені в архівах документи і доповідні записки місцеві чекістів до Києва про сваволю продовольчого загону на території села Великий Шумськ. Документи датовані груднем 1919 - січнем 1920 року.

 

"Більшовики відбирали все, що вони [цивільні - ІП] заробили, тому, природно, люди бралися за зброю, жінки цього робити не могли, жінки залишалися вдома, чоловіки йшли воювати. Але прийшли комуністи і взяли їх у заручники. Всі, хто не здав зброї або не здав продовольства, вони всі були отут", - зазначив голова історико-патріотичного об'єднання "Пошук".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".