170 замучених. На Житомирщині знайшли братську могилу жертв комуністів. ФОТО

У Житомирській області виявили масове поховання жертв більшовицького терору, жорстоко замордованих під час "воєнного комунізму". З-поміж 170 нещасних ідентифікували рештки імовірно 120 дітей.

Братську могилу виявили пошуковці об'єднання "Пошук" біля с. Шумськ, повідомляє "Лівий берег".

 

Значна частина останків мають великі пошкодження й належать жінкам і дітям. З-поміж близько 170 скелетованих останків, 120, імовірно, - це діти, а решта - жінки та літні чоловіки. За словами досілдників, це ще не кінцева цифра.  Більшість похованих були замучені приблизно в 1919-1921 роках, в період війни радянської Росії з Українською Народною Республікою та становлення комуністичного режиму в Україні.

 

На страшну знахідку натрапили шукачі монет, які й повідомили голову об'єднання "Пошук" Олександра Ловінюка.

"Те, що побачили, коли почали копати, це був жах просто. Вони заколоті багнетами, простромлені шаблями, зарубані сокирами. Там такі пошкодження - кістки перерубана навпіл, на голові від шабель удари, де за раз не вбили - добивали, скроні пробиті. Дуже багато дітей. Зі 170 осіб - близько 120, напевно, дітей. Діти різного віку, починаючи від немовлят і закінчуючи такими 13-15 років", - розповів Ловінюк.

 

Дослідники висунули версію, що вбиті цивільні були жертвами комуністичного терору. На користь цього свідчать знайдені в архівах документи і доповідні записки місцеві чекістів до Києва про сваволю продовольчого загону на території села Великий Шумськ. Документи датовані груднем 1919 - січнем 1920 року.

 

"Більшовики відбирали все, що вони [цивільні - ІП] заробили, тому, природно, люди бралися за зброю, жінки цього робити не могли, жінки залишалися вдома, чоловіки йшли воювати. Але прийшли комуністи і взяли їх у заручники. Всі, хто не здав зброї або не здав продовольства, вони всі були отут", - зазначив голова історико-патріотичного об'єднання "Пошук".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.