Українські правозахисники закликали до санкцій через ліквідацію російського «Меморіалу»

Проти намагань ліквідувати одну із найстаріших правозахисних організацій Росії виступили кілька нобелівських лауреатів, науковці, письменники та музиканти зі світовим імʼям, а також США, Євросоюз та Рада Європи

Громадська організація "КримSOS" спільно з іншими правозахисними об'єднаннями закликає світову спільноту запровадити санкції проти причетних до ліквідації "Міжнародного Меморіалу" та правозахисного центру "Меморіал", передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

 

Відповідну заяву підписали Центр громадянських свобод, Центр прав людини ZMINA, правозахисний центр "Дія", Об'єднання родичів політв'язнів Кремля, центр громадянської освіти "Альменда", Платформа звільнення політв'язнів.

Крім персональних санкцій, правозахисники закликають владу України, іноземні держави та міжнародні організації "рішуче засудити" рішення Верховного Суду Росії щодо ліквідації структур "Меморіалу" та посилити дипломатичний, економічний та санкційний тиск на Росію.

Також проти намагань ліквідувати одну із найстаріших правозахисних організацій Росії виступили кілька нобелівських лауреатів, науковці, письменники та музиканти зі світовим імʼям, а також США, Євросоюз та Рада Європи.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.