В останній столиці УНР намалювали найбільший в Україні мурал Петлюри. ФОТО

У Кам’янці-Подільському з’явився найбільший в Україні мурал із зображенням Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

 Арт-об'єкт прикрашає фасад одного з будинків у Старому місті на вулиці Зарванська, 5б, повідомляє місцевий портал "Є".

Як розповідає організатор проекту, меценат Олександр Бейлик, це не перший, але найбільший за площею стінопис, який віддає шану пам'яті видатному борцеві за незалежність України. Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюру зобразили з фотографії, зробленої під час його перебування в Кам'янці-Подільському.

 

"Сто років тому Кам'янцю-Подільському випало стати останньою столицею УНР. І саме в той час, у 1919-1920 роках, Симон Петлюра і його уряд перебували в нашому місті. Власне, ідея створити такий стінопис з'явилася після того, як я побував на могилі Петлюри на кладовищі Монпарнас у Парижі наприкінці минулого року. Цей проєкт підтримали в міському осередку організації "Просвіта". Тож, сподіваємося, мурал стане не лише мистецьким об'єктом, а й надихатиме на боротьбу усіх патріотів, які розуміють, що у нас, так само, як і 100 років тому, іде війна", - розповідає Олександр Бейлик.

 

Куратор проекту зазначає, що мурал є подарунком для Кам'янця-Подільського та його мешканців.

 

Автором масштабного стінопису, площа якого 200 квадратних метрів, став тернополянин - художник Тарас Довгалюк, який нині мешкає у Львові. Підготовка до роботи тривала 9 місяців, а на її виконання пішло чотири дні, 30 аерозольних балончиків і 30 літрів фарби. Обійшовся мурал у 50 тисяч гривень.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.