В останній столиці УНР намалювали найбільший в Україні мурал Петлюри. ФОТО

У Кам’янці-Подільському з’явився найбільший в Україні мурал із зображенням Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

 Арт-об'єкт прикрашає фасад одного з будинків у Старому місті на вулиці Зарванська, 5б, повідомляє місцевий портал "Є".

Як розповідає організатор проекту, меценат Олександр Бейлик, це не перший, але найбільший за площею стінопис, який віддає шану пам'яті видатному борцеві за незалежність України. Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюру зобразили з фотографії, зробленої під час його перебування в Кам'янці-Подільському.

 

"Сто років тому Кам'янцю-Подільському випало стати останньою столицею УНР. І саме в той час, у 1919-1920 роках, Симон Петлюра і його уряд перебували в нашому місті. Власне, ідея створити такий стінопис з'явилася після того, як я побував на могилі Петлюри на кладовищі Монпарнас у Парижі наприкінці минулого року. Цей проєкт підтримали в міському осередку організації "Просвіта". Тож, сподіваємося, мурал стане не лише мистецьким об'єктом, а й надихатиме на боротьбу усіх патріотів, які розуміють, що у нас, так само, як і 100 років тому, іде війна", - розповідає Олександр Бейлик.

 

Куратор проекту зазначає, що мурал є подарунком для Кам'янця-Подільського та його мешканців.

 

Автором масштабного стінопису, площа якого 200 квадратних метрів, став тернополянин - художник Тарас Довгалюк, який нині мешкає у Львові. Підготовка до роботи тривала 9 місяців, а на її виконання пішло чотири дні, 30 аерозольних балончиків і 30 літрів фарби. Обійшовся мурал у 50 тисяч гривень.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.