У "Давньому Пліснецьку" розкопують слов'янське житло ІХ-Х століття. ФОТО

В історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ" дослідники проводять розкопки на дитинці давньоруського міста Пліснеськ та окрему ділянку в урочищі "Оленин Парк", де десятиліття назад археолог Михайло Филипчук відкрив рештки церкви ХІІ-ХІІІ ст.

Про цьогорічні археологічні дослідження в коментарі "Гал-інфо" розповів заступник директора "Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ", керівник археологічної експедиції Андрій Филипчук.

За словами археолога, розкопки на дитинці Пліснеська тішать щораз новими та цікавими результатами.

 

"Станом на сьогодні уже вивчено культурні напластування давньоруського періоду (ХІ-ХІІІ ст.) та зафіксовано низку тогочасних об'єктів житлового та господарського призначення, численні артефакти, які репрезентують різні сторони життя населення дитинця літописного міста", - повідомив Андрій Филипчук.

Днями археологи розпочали дослідження культурного шару слов'янського часу ст. Зокрема, нині тривають розкопки заглибленої житлової споруди цього періоду.

 

Як зазначила наукова співробітниця заповідника Оксана Якубовська, остання споруда є доволі цікавою.

"Попри те, що перед нами  здавалось би типове заглиблене житло слов'янського часу, зі звичною для Пліснеська каркасно-стовповою конструкцією стін та пічкою-кам'янкою, тут ми відшукали низку завершених виробів із кістки, численні напівфабрикати, відходи від косторізного виробництва. Для обробки кістки міг використовуватися звичайний ніж, який також був знайдений у цьому об'єкті  і, до речі, був взагалі універсальним знаряддям для того історичного періоду. Тобто є підстави вважати цей об'єкт косторізною майстернею", - сказала археолог.

 
 


Керівник розкопу І Олександр Дідик додав:

"Варто наголосити, що минулого року, поблизу досліджуваної цьогоріч ділянки, ми уже натрапляли на схожі комплекси. Тоді вдалося розкрити частину житлової будівлі зламу кінця ІХ-Х ст., де траплялися численні напівфабрикати, відходи та вироби з кістки. Цьогорічний об'єкт попередньо датується початком - першою половиною Х ст".

 

Додамо, що роботи проводяться за сприяння ГО "Підгірці-Шолом" (голова - Ігор Кавич) та Віктора Коця. Допомогу експедиції також надають керівництво та члени Товариства християнського життя "Воїни Христа-Царя" (о. Орест Вільчинський, о. Віталій Барабаш), волонтерський корпус (М. Климович, І.Драпінський та ін.), а також за допомоги Української Галицької Асамблеї.

"Розкопки ще тривають. Попереду ще багато цікавих знахідок та відкритті, однак уже сьогодні виявлені об'єкти, а саме косторізна майстеня, стануть чудовим доповненням розпочатого на весні проекту "3D модель Давнього Пліснеська", який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. В середині жовтням, ми зможемо їх побачити і поринути в незабутню мандрівку давнім містом наших предків", - сказав директор заповідника Володимир Шелеп.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."