У "Давньому Пліснецьку" розкопують слов'янське житло ІХ-Х століття. ФОТО

В історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ" дослідники проводять розкопки на дитинці давньоруського міста Пліснеськ та окрему ділянку в урочищі "Оленин Парк", де десятиліття назад археолог Михайло Филипчук відкрив рештки церкви ХІІ-ХІІІ ст.

Про цьогорічні археологічні дослідження в коментарі "Гал-інфо" розповів заступник директора "Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ", керівник археологічної експедиції Андрій Филипчук.

За словами археолога, розкопки на дитинці Пліснеська тішать щораз новими та цікавими результатами.

 

"Станом на сьогодні уже вивчено культурні напластування давньоруського періоду (ХІ-ХІІІ ст.) та зафіксовано низку тогочасних об'єктів житлового та господарського призначення, численні артефакти, які репрезентують різні сторони життя населення дитинця літописного міста", - повідомив Андрій Филипчук.

Днями археологи розпочали дослідження культурного шару слов'янського часу ст. Зокрема, нині тривають розкопки заглибленої житлової споруди цього періоду.

 

Як зазначила наукова співробітниця заповідника Оксана Якубовська, остання споруда є доволі цікавою.

"Попри те, що перед нами  здавалось би типове заглиблене житло слов'янського часу, зі звичною для Пліснеська каркасно-стовповою конструкцією стін та пічкою-кам'янкою, тут ми відшукали низку завершених виробів із кістки, численні напівфабрикати, відходи від косторізного виробництва. Для обробки кістки міг використовуватися звичайний ніж, який також був знайдений у цьому об'єкті  і, до речі, був взагалі універсальним знаряддям для того історичного періоду. Тобто є підстави вважати цей об'єкт косторізною майстернею", - сказала археолог.

 
 


Керівник розкопу І Олександр Дідик додав:

"Варто наголосити, що минулого року, поблизу досліджуваної цьогоріч ділянки, ми уже натрапляли на схожі комплекси. Тоді вдалося розкрити частину житлової будівлі зламу кінця ІХ-Х ст., де траплялися численні напівфабрикати, відходи та вироби з кістки. Цьогорічний об'єкт попередньо датується початком - першою половиною Х ст".

 

Додамо, що роботи проводяться за сприяння ГО "Підгірці-Шолом" (голова - Ігор Кавич) та Віктора Коця. Допомогу експедиції також надають керівництво та члени Товариства християнського життя "Воїни Христа-Царя" (о. Орест Вільчинський, о. Віталій Барабаш), волонтерський корпус (М. Климович, І.Драпінський та ін.), а також за допомоги Української Галицької Асамблеї.

"Розкопки ще тривають. Попереду ще багато цікавих знахідок та відкритті, однак уже сьогодні виявлені об'єкти, а саме косторізна майстеня, стануть чудовим доповненням розпочатого на весні проекту "3D модель Давнього Пліснеська", який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. В середині жовтням, ми зможемо їх побачити і поринути в незабутню мандрівку давнім містом наших предків", - сказав директор заповідника Володимир Шелеп.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей