Археологи виявили нові дані про костел у центрі Львова під час розкопу. ФОТО

У центрі Львова на площі Галицькій археологи знайшли підтвердження того, що там розташовувався великий костел Воздвиження Чесного Хреста XVI століття.

Археологи "Рятівної археологічної служби" досліджують місце демонтованого фонтану "Кульбаба". Науковцям вдалося зробити нові відкриття, передає Гал-інфо.

Наразі науковці виявили відразу кілька цікавих об’єктів. Зокрема, давні мури, що є фундаментом костелу Воздвиження Чесного Хреста, спорудженого у 1539 році. Знахідка свідчить про те, що це була не маленька капличка, а великий костел.

 

"Мури, які ми вважали за костел, виявились лише притвором до самої споруди. Сам костел виявився восьмигранної форми. На деяких гравюрах він так зображений, хоч на картах міста він позначений у дивній формі, схематично, або у вигляді квадрата. Насправді він є октогональної форми. На картах він показаний, як дерев’яний, але ми бачимо такі масивні фундаменти, які цілком могли б нести і муровану конструкцію. Треба придивитися ще до гравюр. Об’єкт дуже цікавий і має великі перспективи досліджень, бо тут вже виявлено багато поховань. Думаю, що вони нам щось розкажуть про функціонування цього костелу з 1530-х до 1800-х років", - сказав Юрій Лукомський, археолог, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини  "Львівської Політехніки".

 

Він також наголосив, що археологам відкрилося багато знахідок з культурних шарів, які є початковими на цій ділянці.

"Йдеться про другу половину ХІІІ-ХІV ст. Вже знайдено багато металу у вигляді цвяхів, пряжок, персня тощо", - розповів Юрій Лукомський.

У коментарі Гал-інфо молодший науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України, археолог Остап Лазурко зазначив, що на об’єкті вже виявлено цінний рухомий матеріал.

"Ми знайшли монету ХІV ст., ймовірно, часів Людовіка Угорського, або Казимира ІІІ. Цікавий датуючий матеріал з дерев’яного прошарку. Ми виявили щитковий перстень, який ще потрібно відчистити, знайшли ключ від замка кінця ХІІІ-ХІV ст. Маємо кераміку, яку точно датуємо ХІІІ ст.", - розповів Остап Лазурко.

 
 

Він додав, що під час досліджень археологам вдалося натрапити на ще один цікавий об’єкт.

"Частково нам відкрилися два фрагменти дерев’яного мощення. Маємо одне мощення, яке лежить півметра вище від іншого. Можливо тут було розгалуження доріг у певний час. Таким чином ми вже маємо на цій ділянці кілька відкритих об’єктів. Маємо усі конструктивні елементи, які є на мапі і пов’язані з костелом. Також відкрили фундамент фігури, яка стояла при костелі, а також фрагмент огорожі, яка була навколо костелу. Трапляються людські останки, складені в правильному анатомічному порядку. В іншій частині розкопу відкривається історія, що передує будівництву самого храму – дерев’яне мощення, ймовірно, від дороги. Воно розміщено на глибині 3,5 метра", - сказав Остап Лазурко.

 

Археологи припускають, що це може бути частина давньої дороги, що вела у місто, до Галицької брами.

Наразі відомо, що дослідження триватимуть до 15 липня, однак археологам потрібно більше часу, аби дослідити віднайдені об'єкти.

Нагадаємо, що костел Воздвиження Чесного Хреста був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII століття разом із міськими укріпленнями. Відомо, що при церкві був невеликий цвинтар.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря

Валентина Романюк: «Ми маємо пишатися Анною Валентинович»

10 квітня 2010 року під Смоленськом сталася авіакатастрофа польського президентського літака, внаслідок якої загинули всі 96 пасажирів і члени екіпажу, зокрема, президентська пара – Лех і Марія Качинські. Серед загиблих була й легенда «Солідарності» – Анна Валентинович. Незабаром після її смерті стало відомо про її українське походження